ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАТФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ MOODLE ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ КУРСАНТІВ ВНЗ МВС

 

ПОД-СЕКЦИЯ 3. Инновации в области образования.

Валєєв Р. Г.

заступник начальника кафедри конституційного та міжнародного права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАТФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ MOODLE ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ КУРСАНТІВ ВНЗ МВС


Глобальне становлення «суспільства знань» та народжена ним педагогічна парадигма «неперервної освіти протягом усього життя» обумовлюють інтерес до інформаційних технологій навчання, зокрема, засобів організації дистанційної освіти.

Серед цих засобів заслужена увага приділяється поширеній у всьому світові програмній оболонці MOODLE. Досвід використання цього програмного засобу узагальнено А.В. Андрєєвим, О.М. Анісімовим, О.Г. Гаєвською, А.Х. Гільмутдіновим, William Rice, Susan Smith Nash, Jason Cole, Helen Foster, Paul Taylor та ін. Відзначаючи беззаперечну цінність їх узагальнень, слід визнати, що фахівці не досліджували придатність MOODLE для формування пізнавальної самостійності здобувачів освіти.

Між тим пізнавальна самостійність постає однією з пріоритетних цілей освіти в умовах інформаційної цивілізації та одним із важливих конструктів парадигми неперервної освіти, оскільки означає «спроможність людини до самостійної пізнавальної діяльності», як навчальної, так і професійної. Ця комплексна якість лише останнім часом досліджена В.І. Архиповим, В.Є. Бенерою, Я.В. Галетою, В.В. Гузєєвим, М.Л. Золотайком, І.А. Левіною, В.Г. Логвіненко, О.Я. Савченко, І.Р. Сташкевич, В.О. Тюріною та ін. Актуальність формування пізнавальної самостійності особливо гостро стоїть перед майбутніми правоохоронцями, оскільки їх професійна діяльність (оперативно-розшукова, слідча, правоохоронна тощо) є за своїм характером пізнавальною діяльністю.

У наш час науковці (В. Барковський, Н. Могілевська, І. Радомський, В. Серебряк, Г. Яворська та ін.) сформулювали сутність особистісних та професійних якостей курсантів та фахівців ОВС, розробили організаційні та педагогічні умови адаптації курсантів до навчально-виховного процесу у ВНЗ закритого типу. Водночас, педагогічні умови формування пізнавальної самостійності курсантів ВНЗ МВС засобами інформаційних технологій ще не були предметом спеціального дослідження.

Ці чинники обумовили наше дослідження та написання цієї статті, в межах якої ставимо завдання: (1) стисло схарактеризувати педагогічні умови формування пізнавальної самостійності та властивості інформаційних технологій, які дозволяють їх реалізувати; (2) визначити можливості платформи MOODLE щодо використання відповідних технологічних та дидактичних властивостей.

1. Загальні теоретичні засади формування пізнавальної самостійності обумовлені її комплексним компонентним складом, який включає мотиваційну, емоційну, вольову та когнітивні якості. Дослідниками доведено, що ефективне формування пізнавальної самостійності передбачає розвиток пізнавальних потреб, які на певному етапі усвідомлюються особистістю, тобто формуються пізнавальні інтереси; вони призводять до пізнавальної ініціативи (вибору об’єкту пізнання) та пізнавальної діяльності, яка має самостійний характер за умов активного прагнення до її здійснення та вольового подолання пізнавальних труднощів. У самостійній пізнавальній діяльності розвивається новий рівень пізнавальної самостійності (знання, уміння, новий рівень пізнавальних потреб, інтересів, ініціативності, активності), щоб на наступному циклі нові пізнавальні інтереси призвели до нової пізнавальної ініціативи, активності, діяльності.

Відповідно, першою педагогічною умовою формування пізнавальної самостійності можна визначити поступове ускладнення самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Специфічні умови навчання та побуту курсантів, їх проживання у казармах закритого навчального закладу, поєднання навчально-виховного процесу з несенням служби, поєднання вимог дотримання військової дисципліни та субординації з необхідністю розвитку самостійності, ініціативності курсантів визначають форму реалізації першої педагогічної умови. Нею є поступове збільшення обсягу навчальної автономності курсантів, яку ми розуміємо як право, реальну можливість вибору освітніх альтернатив, обов’язок здійснити вибір хоч би мінімального обсягу альтернатив та відповідальність за свій вибір. Юридично статус навчальної автономності входить до обсягу академічної свободи здобувачів вищої освіти та не суперечить кредитно-модульній та кредитно-трансферній організації навчального процесу у вищій школі.

Шляхом узагальнення спеціальної літератури нами визначено властивості ІТ, що забезпечують поступове ускладнення навчально-пізнавальної діяльності та надання навчальної автономності: 1) інтерактивність; 2) забезпечення зворотного зв’язку; 3) підвищення інтелектуальності освітнього процесу шляхом: 3.1) позбавлення суб’єктів викладання та учіння від рутинних репродуктивних дій та операцій, 3.2) придатність до впровадження в навчальний процес складних навчально-пізнавальних завдань, 3.3) використання глобальних інформаційних ресурсів, 3.4) підвищення інформаційної компетентності користувачів ІТ, 3.5) забезпечення актуальності навчального контенту.

Проте збільшуючи обсяг навчальної автономності необхідно полегшити процес адаптації курсантів під ці високі вимоги, актуалізувати можливості психіки щодо інтенсивної навчально-пізнавальної діяльності. Тому другою педагогічною умовою є постійне підтримання психічних процесів за допомогою засобів ІТ: стимулювання емоційно-мотиваційних станів та вольових якостей курсантів, а також полегшення протікання когнітивних процесів під час навчання.

На підставі узагальнення спеціальної літератури визначено властивості ІТ, які сприяють підтриманню високої працездатності психіки під час ускладнення навчально-пізнавальної діяльності: 1) мультимедійність – що передбачає різні модальності подання інформації; 2) гіпертекстуальність – нелінійність навчального контенту; 3) телескопічність структури – придатність навчальних матеріалів до візуальної трансформації, стискання/розтискання; 4) забезпечення психологічного комфорту користувачів ІТ; 5) сприяння індивідуалізації навчання.

Під час констатуючого експерименту встановлено, що найбільш поширеними навчальними мотивами є мотиви здобуття професії, найважливішими джерелами інформації та найбільш значимим простором для пізнавальної діяльності курсантами визнано ресурси Інтернет. Ураховуючи це, третя педагогічна умова передбачає впровадження в освітній процес навчально-пізнавальних завдань eLearning, що мають міждисциплінарний характер, спрямовані на вирішення проблем професійного середовища та потребують для розв’язання ресурсів Інтернет.

2. Схарактеризувавши педагогічні умови формування пізнавальної самостійності та властивості ІТ, які сприяють їх реалізації, зупинимось на специфіці пакету програмного забезпечення MOODLE. Його дефініціюють як «віртуальну навчальну оболонку/середовище», «платформу дистанційної освіти/навчання», офіційно – як «систему управління навчанням» (Learning Management System – LMS).

Платформа MOODLE широко використовується як для організації дистанційного навчання, так і для змішаного (blended) навчання. На момент написання статті функціонувало 66 328 сайтів у 215 країнах світу (http://moodle.org/stats/), багато з яких включають десятки та сотні навчальних курсів, об’єднують тисячі користувачів. Зростаюча популярність обумовлена: відкритим програмним кодом, безкоштовністю розповсюдження (ліцензія GNU GPL), широкими технологічними можливостями, концептуальною відповідністю сучасній педагогічній парадигмі. Засновник платформи Martin Dougiamas визначив принципи «соціального конструкціонізму», що покладено в основу MOODLE, зокрема, те «що у справжньому навчальному середовищі всі учасники є водночас учителями й учнями», «навчальне середовище повинно бути гнучким, надаючи кожному можливості задоволення власних навчальних потреб».

Перша педагогічна умова формування пізнавальної самостійності передбачає поступове збільшення обсягу навчальної автономності курсантів. Платформа MOODLE дозволяє реалізувати можливість вибору таких освітніх альтернатив: часу, місця, темпу самостійної навчально-пізнавальної діяльності (звичайним розташуванням порталу у локальній комп’ютерній мережі ВНЗ та в Інтернеті); структури змісту дисципліни, рівня його складності, його послідовності (цьому сприяють властивості інтерактивності, гіпертекстуальності, телескопічності навчального контенту MOODLE), форм пред’явлення матеріалу (цьому сприяє мультимедійність), варіантів комунікації та співробітництва з іншими курсантами (цьому сприяє властивість підвищення інтелектуальності освітнього процесу). Поступовому ускладненню самостійної навчально-пізнавальної діяльності сприяють: забезпечення зворотного зв’язку, автоматизованого контролю, моніторингу, діагностування, тренінгового характеру навчальних завдань; позбавлення від рутинних репродуктивних дій, полегшення забезпечення актуальності навчального контенту. Фактично, оболонка MOODLE визначально створена для забезпечення суб’єктності учнів, урізноманітнення видів їх діяльності та комунікації.

Друга педагогічна умова – підтримання позитивних психічних процесів та станів – також може бути реалізована у середовищі MOODLE – за рахунок її придатності до інтеграції різних ресурсів та матеріалів (ілюстративної та когнітивної графіки, таблиць, «карт розуму», аудіо, відео, анімації, інтерактивних презентацій  тощо). Забезпечення психологічного комфорту користувачів ІТ забезпечується, зокрема, інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом програми, розвиненою довідковою системою, наявністю експертної спільноти, що можуть надати рекомендації та допомогу.

Третя педагогічна умова – впровадження завдань eLearning – може бути реалізована у середовищі MOODLE за рахунок її сумісності з іншими ресурсами. Платформа дозволяє запровадити різні види завдань (за критерієм їх форми) та чотири типу завдань відповідно до варіантів відповіді (відповідь у вигляді тексту, файлу, декількох файлів, відповідь поза сайтом). Середовище MOODLE дозволяє повноцінно використати завдання ТОГІС [1], Web-Quest [2], оскільки створює умови для: розміщення викладачем цих завдань, диференціації доступу до них (за бажанням учня, за задумом викладача тощо), декількох циклів розв’язання, активної комунікації користувачів, надання допомоги, обговорення результатів тощо.

Після проведення формуючого експерименту з впровадження протягом 2009–2012 рр зазначених педагогічних умов встановлено, що характеристики розвитку пізнавальної самостійності курсантів контрольної та експериментальної груп мають істотні відмінності на користь експериментальної групи, достовірність яких за статистичним критерієм Пірсона складає не менш, ніж 95%.

Підсумуємо висновки:

  1. 1.     Віртуальному навчальному середовищі, організованому на платформі MOODLE, притаманні основні технологічні та дидактичні властивості освітніх ІТ: інтерактивності; забезпечення зворотного зв’язку; підвищення інтелектуальності освітнього процесу; мультимедійності; гіпертекстуальності; телескопічності; забезпечення психологічного комфорту користувачів; сприяння індивідуалізації навчання.
  2. 2.     LMS MOODLE дозволяє ефективно реалізувати педагогічні умови формування пізнавальної самостійності курсантів (комплексної спроможності особистості до пізнання, що інтегрує мотиваційні, емоційні, вольові та когнітивні якості), а саме:

2.1.         поступове збільшення обсягу навчальної автономності – шляхом реалізації можливості вибору таких освітніх альтернатив: часу, місця, темпу самостійної навчально-пізнавальної діяльності; структури змісту дисципліни, рівня його складності, його послідовності, форм його пред’явлення; варіантів комунікації та співробітництва з іншими курсантами тощо;

2.2.         постійне підтримання позитивних психічних процесів – за рахунок придатності MOODLE до інтеграції різних ресурсів та матеріалів; дружнього інтерфейсу програми, сприяння індивідуалізації навчання тощо;

2.3.         впровадження в освітній процес міждисциплінарних навчально-пізнавальних завдань eLearning – за рахунок підтримання усіх стадій надання та розв’язання завдань ТОГІС, Web-Quest.

Література

  1. Дахин А.Н. ТОГИС в структуре американского образования: попытка осмысления / А.Н. Дахин // Педагогические технологии. – 2006. – № 3. – С. 24-36.
  2. FOCUS : Five Rules for Writing a Great WebQuest by Bernie Dodge [Електронний ресурс] Режим доступу до ст. : http://babylon.k12.ny.us/usconstitution/focus-5%2520rules.pdf