ОПТИМІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИБУТКУ ЯК ОСНОВА ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 Куценко О.П.

студентка

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

ОПТИМІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИБУТКУ ЯК ОСНОВА ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


 

На сьогодні  головними  запоруками ефективної економічної діяльності та конкурентоспроможності як вітчизняних, так і зарубіжних підприємств, є випуск  необхідного  обсягу  якісної  продукції  у визначений час  за прийнятного рівня цін. Враховуючи ці умови, надійним елементом управління виробничими процесами  є запровадження оптимальної, заснованої  на  найкращому світовому  досвіді, інформаційної  системи планування економічної діяльності підприємства.

Одним із найскладніших етапів планування на підприємстві є процес прогнозування економічної та фінансової його діяльності [3,c.15]. Так як абсолютним результуючим показником діяльності кожної фірми є сума отриманого прибутку, то постає питання вибору такої моделі прогнозування прибутку підприємства, яка дала б змогу найточніше визначити фінансові результати його діяльності на майбутній період.

Актуальність даного проблемного питання обумовлена тим, що через часті зміни в економіці без прогнозу показників фінансових результатів підприємство не зможе планувати розвиток матеріально-технічної бази, свої витратні статті, віддача яких не співпадає в часі з їх здійсненням, наприклад, на капітальні витрати, на інновації у виробництво, купівлю цінних паперів тощо.

Загальноприйнятими    кількісними     методами    короткострокового

прогнозування  прибутку підприємства є методи екстраполяції, які спи­раються на статистичні тенденції зміни відповідної характеристики об’єкта, тобто на часовий ряд.

Оцінка часового ряду (ряду динаміки) прибутку підприємства та його прогнозування може здійснюватись за такими  методами:

- метод прогнозування за середнім рівнем прибутку фірми;

- метод від досягнутого або прогнозування на основі абсолютного приросту прибутку за останній рік;

- прогнозування за середнім абсолютним приростом прибутку фірми;

- прогнозування на основі темпу росту прибутку підприємства за останній рік;

- прогнозування за середнім темпом росту прибутку;

- метод екстраполяції тренду та ін. [1,c.51].

Розглянемо особливості основних із цих методів.

Визначення прогнозного значення прибутку підприємства за середнім його рівнем здійснюється за ф. 1.

 ,     (формула 1)

 

де yt – прогноз прибутку за середнім його рівнем, n– кількість аналізованих періодів, уі – спостережні значення динаміки прибутку підприємства.

Основною характеристикою ефективності здійсненого прогнозу прибутку є рівень його ймовірності. В даному випадку похибка прогнозованого значення прибутку буде досить незначною, відповідно такий прогноз буде мати дуже високу ймовірність настання. Проте оцінка фінансових результатів підприємства за середнім значенням динаміки даного показника є досить ризикованою через нестабільність економічних процесів. Тому використання даного методу прогнозування для реальної діяльності фірм є неможливим.

Іншим методом прогнозування прибутку є метод на основі абсолютного його приросту за останній рік, за яким даний приріст прибутку визначається (ф.2):

Δу=уn - yn-1  ,                                     (формула 2)

 

а прогнозоване значення прибутку (ф.3):

yt+Δt=yt+ Δt· Δy,      (формула 3)

               

де Δу- приріст прибутку за останній рік, уn – значення прибутку підприємства за останній рік, yn-1 – значення прибутку за рік, що передує останньому, yt+Δt прогнозоване значення прибутку на основі абсолютного його приросту, уt – значення показника ряду за останній рік, Δt – кількість років прогнозу.

Цей метод враховує період упередження прогнозу прибутку підприємства, проте як і попередній метод, має свій недолік, який полягає в припущенні, що прибуток фірми змінюватиметься в наступних періодах так, як і в останній, тобто в даному методі не використовується інформація про минулі періоди [2,c.56].

Що стосується методу прогнозування фінансового результату фірми за середнім абсолютним приростом, який оцінює на скільки одиниць у середньому збільшується (зменшується) рівень динаміки прибутку порівняно з попереднім показником за одиницю часу, то середній приріст визначається так:

,       (формула 4)

а прогнозоване значення прибутку:

 

Уt+Δt = yn + Δt·ỹ,     (формула 5)

де Δỹ- середній абсолютний приріст прибутку, yt значення прибутку за останній період, у1-  значення прибутку підприємства у першому періоді,    t - кількість періодів, Уt+Δt – прогнозоване значення прибутку фірми на основі середнього абсолютного приросту, Δt – кількість років прогнозу.

Даний метод хоча і враховує в певній мірі характер зміни прибутку підприємства, проте лише за перший та останній періоди, при цьому не враховується загальна його зміна за проміжний період часу [4,c.115].

Ще одним універсальним методом прогнозування є визначення прогнозу значення прибутку підприємства на основі побудови лінії тренду.

Лінія тренду- це інструмент, за допомогою якого можна визначити тенденцію зміни  явища чи процесу.

Екстраполяція тренду може бути застосована у тому випадку, коли динаміка прибутку підприємства описується відповідним рівнянням. Звичайно, прибуток не є постійною величиною і має тенденцію до змін, тим паче основний фінансовий результат підприємства– чистий прибуток. Тому важливою особливістю побудови лінії тренду прибутку є можливість вибору рівняння, яким описується лінія тренду.

Вибір рівняння лінії тренду залежить від динаміки прибутку фірми. Таким чином, пряма лінія тренду описує прибуток підприємства, який зростає (спадає) з постійною швидкістю [5,c.209]. Логарифмічна апроксимація добре описує фінансові результати підприємства у вигляді як прибутку, так і збитку, які спочатку швидко зростають (убувають), а потім поступово стабілізуються. Якщо ж прибуток фірми має стійку тенденцію до зростання, то лінія тренду описується степеневим рівнянням. Проте для описання чистого прибутку, як абсолютного результуючого показника економічної діяльності підприємства після вирахування всіх понесених витрат, найефективнішою буде описання лінії тренді за допомогою поліному 6 степеня, який доцільно використовувати для аналізу набору даних нестабільної величини. Таку лінію тренду можна описати за допомогою рівняння:

 ,   (формула 6)

 

де a, b, c, d, e, f, g- розрахункові параметри поліному, x6, x5, x4, x3, x2, х- незалежні змінні (фактори).

Даний поліном має високу ймовірність, тому дана модель прогнозування є найбільш ефективною для прогнозування економічної діяльності підприємства.

Для прогнозування фінансових результатів підприємства поряд з прогнозом чистого прибутку доцільно здійснювати прогноз більш загального показника, такого як валовий прибуток, який характеризує сумарний дохід фірми від усіх видів діяльності, так як на нього впливає менша кількість факторів, ніж на чистий прибуток.

 

Список використаної літератури:

1. Антохонова И.В. Методы прогнозирования социально-экономических процессов: Учебное пособие.– Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004.- 115 с.

2. Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.Μ. Економічне прогнозування: Навч. посіб. для студентів вузів.- Суми: ВПП "Мрія-1" ЛТД, 2000.– 120 с.

3. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування і планування: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2003.-188с.

4.  Турунцева М.Ю. и др. Некоторые подходы к прогнозированию экономических показателей.– М.: Институт экономики переходного периода, 2005.- 195 c.

5.    Эконометрика: Учебник / Под ред. И.И. Елисеевой.– М.: Финансы и статистика, 2002.– 344 с.