ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЙ ОПОДАТКУВАННЯ
Дрімайло М.Р.
бакалавр
ЛНУ ім. Івана Франка
ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЙ ОПОДАТКУВАННЯ
Податкова теорія - це система наукових знань про сутність і природу податків, їх роль та значення для економіки й соціально-політичного розвитку суспільства. Теорії оподаткування являють собою моделі побудови податкових систем держави з різним ступенем узагальнення й класифікуються як загальні й приватні теорії податків. Основні податкові теорії стали формуватися як закінчені вчення починаючи з XVII століття.
До загальних теорій відносять вчення, що відображають призначення оподаткування в цілому, що дають обґрунтування податку й аргументують його економічну суть. Розглянемо деякі з них:
Теорія послуг. Автором теорії є Дж. Стюарт Мілль. якому належить ідея введення неоподатковуваного мінімуму при прибутковому обкладанні, що повинен дорівнювати доходу, необхідному для існування. Дж. С. Мілль детально розробив «податкову теорію послуг», відповідно до якої кожна людина повинна віддати державі частину свого доходу за одержувану від нього підтримку. Він тісно зв'язав податки з державними видатками, встановлюючи між ними строгу залежність [1, с.45].
Теорія насолоди. Під насолодою розуміють порядок у суспільстві, володіння власністю, наявність правосуддя, гарних доріг, чистої води. Ці насолоди можуть бути куплені в держави за допомогою податків. Таким чином, податком відповідно до цієї теорії є ціна, що сплачується громадянином за одержання ним від держави насолоди.
Атомістичну теорію можна вважати різновидом теорії послуг. Суть її полягає в тому, що в обмін на сплату податків громадянин одержує від держави послуги з охорони його особистої безпеки, своєї власності як від зовнішніх, так і від внутрішніх ворогів. Цей суспільний договір є примусовим і не завжди справедливим, але все-таки це якийсь обмін, у кінцевому рахунку, вигідний обом сторонам угоди [3, с.137].
Класична теорія податків. Відповідно до цієї теорії податки розглядаються як один з видів державних доходів, які повинні покривати витрати на утримання держави, причому не всі, а тільки видатки на суспільну оборону й підтримку достоїнства верховної влади. При цьому яка-небудь інша роль (регулювання економіки, плата за послуги тощо) податкам не приділялася. Всі інші видатки (правосуддя, освіта, утримування суспільних закладів, будівництво доріг) повинні фінансуватися за рахунок спеціальних мит, що мають характер відшкодування і що сплачуються зацікавленими в цих послугах особами.
Теорія жертви. Суть теорії полягає в наступному: громадяни при сплаті державі податку приносять жертву, тому що вони терплять нестатки, сплачуючи значні суми податків. Держава, будучи примусовим органом, визначає сутність податку як необхідного пожертвування.
Теорія суспільних потреб. Відповідно до цієї теорії держава повинна виконувати економічні функції. Покриттям такого роду видатків покликані служити податки. Податки не є збитком суспільства, а носять характер плати за суспільні значимі й неподільні послуги. Представники цієї теорії вперше ясно виразили «реальний, господарський погляд на державу», визнали продуктивний характер державних послуг.
Кейнсіанська теорія. Суть теорії полягає в тому, що податки - головний важіль регулювання економіки, інструмент макроекономічної стабілізації. По Кейнсу, існує два головних макроекономічних податкових регулятори: 1) прогресивні ставки оподаткування; 2) податок як аналог ставки банківського кредиту [5, с.64].
Теорія монетаризму. Суть теорії полягає в тому, що поряд з іншими компонентами податки впливають на обіг, через податки вилучається зайва кількість грошей (а не заощаджень, як у кейнсіанській теорії), тим самим зменшуються несприятливі фактори розвитку економіки .
Теорія єдиного податку. Відповідно до цієї теорії єдиний податок - це єдиний податок на один об'єкт оподаткування - землю, видатки, нерухомість, дохід, капітал тощо. Одним з ранніх видів єдиного податку був податок на земельну ренту. Варто визнати, що теоретично стягнення єдиного податку більш просто й раціонально, ніж стягнення безліч окремих податків [4, с.68].
Вся історія розвитку податків і наукових теорій про їх економічну сутність (теорії обміну послугами, страхової премії, насолоди, жертви тощо) є результатом їх зв’язку та взаємодії. Проаналізовані теорії оподаткування дали поштовх для розвитку сучасних теорій податків.
Зміни теоретичних підходів до оподатковування не залишаються в рамках тільки самої теорії, вони активно й безпосередньо впливають і на розвиток податкових систем практично всіх розвинених країн світу.
Література
1. Балахнічова Л.М., Саврадим В.М. Податкова система: навчальний посіб. для студентів економічних спеціальностей / Л.М. Балахнічова, В.М. Саврадим. - Херсон: Айлант, 2010. - 244 с.
2. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки / Ш. Бланкарт. - K.: Либідь, 2000. - 654 с.
3. Длугопольський О.В. Теорія економіки державного сектора: навчальний посібник / О.В. Длугопольський - К.: ВД «Професіонал», 2007. - 592 с.
4. Налогообложение: теории, проблемы, решения / В.П. Вишневский. A.C. Веткин. Е.Н. Вишневская и др. / Под общ. ред. В.П. Вишневского. - Донецк: ДонНТУ, НЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.
5. Танци В. Роль государства в экономике: эволюция концепцый / В. Танци // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 10. - С. 51- 62.
