КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ВИТРАТ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

 

Під-секція «Бухгалтерський облік і аудит»

Цюга М.М., здобувач

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, м.Чернівці

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ВИТРАТ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

 

В сучасній обліково-економічній літературі все більшої актуальності набувають теоретико-методологічні проблеми відображення в бухгалтерському обліку природоохоронної діяльності підприємств. Якісний рівень природоохоронної діяльності залежить від багатьох чинників, серед яких необхідно виділити такий як повнота відображення природоохоронних витрат в обліку. Тому, удосконалення класифікації витрат на природоохоронну діяльність, відповідно до завдань їх обліку і аналізу, потребує досліджень теоретичних підходів до їх класифікації та потреб управління природоохоронною діяльністю.

Спроби класифікації природоохоронних витрат зробили у своїх працях багато вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема, О.Ф. Балацький, І.В. Бешуля, К.Г. Гофман, Л.В. Гнилицька, О.М. Думнов, Т.А. Дьоміна, В.Н. Кіслий, К.С. Саєнко, Л.В. Сотнікова, С.В. Макар, Л.І. Максимів, Л.Г. Мельник, Є.В. Мішенін, І. Потравний, В.З. Папінко, Т.О. Кірсанова та ін. Однак, загалом питання класифікації природоохоронних витрат для цілей бухгалтерського обліку в існуючих наукових розробках висвітлені в незначній мірі.

За своїм змістом термін «витрати» – багатоаспектний, тому що наукова класифікація природоохоронних витрат необхідна для планування, для обліку витрат за їх видами та напрямками, для формування центрів витрат та сфер відповідальності, для калькуляції, формування цін і фінансування, а також для удосконалення механізму управління та інших потреб.

Аналіз практики обліку і аналізу природоохоронних витрат підприємств показує неможливість задоволення користувачів для потреб управління, оскільки на підприємствах не ведеться відокремлений й систематичний облік і аналіз природоохоронних витрат.

Раціональна класифікація природоохоронних витрат враховує зміни, які відбуваються на сучасному етапі в розумінні їх суті і контрольних функціях, раціональному використанні природних ресурсів підприємствами, сприятиме удосконаленню методики обліку і аналізу природоохоронної діяльності.

Критичний огляд спеціальної літератури [1, с.8-27; 2, с.187; 3, с. 86-95; 5, с. 38-44; 6, с. 68-75] показав, що для класифікації природоохоронних витрат в основному виділяють такі напрямки:

-            за цільовим призначенням – витрати на попередження забруднення, витрати на усунення наслідків забруднення;

-            за економічним змістом  – поточні, капітальні;

-            за об’єктами природи – витрати на охорону повітря, води, земельних ресурсів тощо;

-            за джерелами відшкодування – відшкодовуються за рахунок собівартості, прибутку, коштів екологічних фондів.

Однак для ефективного управління природоохоронною діяльністю потрібна більш глибока характеристика витрат на охорону природи. На нашу думку, цьому буде сприяти класифікація витрат з врахуванням їх рівня, умов виникнення, часового фактору, стадій кругообігу, а також їх відношення до підприємства та процесу виробництва. Ці класифікаційні ознаки дозволять вирішити проблеми ідентифікації досліджуваних нами витрат:

-         за цільовим призначенням – витрати на попередження забруднення, витрати на усунення наслідків забруднення;

-         за джерелами покриття – із собівартості, із прибутку, з екологічних фондів;

-         за рівнем – в межах норм, понаднормові;

-         за часом – авансові, поточні, майбутні.

-         за відношенням до процесу виробництва – основні, накладні.

Поділ витрат за відношенням до підприємства може використовуватися для визначення ступені керованості витратами в межах підприємства і для віднесення тих чи інших витрат до природоохоронних. Так, якщо організація несе витрати, які знижують негативні зовнішні ефекти, то їх потрібно відносити до природоохоронних.

У цілому під природоохоронними витратами підприємства вважатимемо сукупність його витрат понесених на проведення активних природоохоронних заходів з метою запобігання, попередження, зниження та компенсації негативного впливу виробничо-господарського процесу на навколишнє середовище, а також на ліквідацію наслідків такого впливу.

Загальна сума природоохоронних витрат складається з капітальних і поточних витрат. До капітальних природоохоронних витрат відносять витрати на створення нових і реконструкцію діючих природоохоронних основних засобів, розробку і впровадження нових екологізованих технологій. До поточних природоохоронних витрат підприємства можна віднести: утримання і експлуатацію основних засобів природоохоронного призначення (витрати на підтримування основних виробничих засобів у робочому стані (технічний огляд і догляд, проведення поточного, середнього та капітального ремонтів); поводження з відходами (витрати, пов’язані із захороненням екологічно небезпечних відходів, оплатою послуг сторонніх організацій за прийом, збереження та знищення відходів, очистку стічних вод і ін.); платежі за викиди забруднюючих речовин в природне середовище (плата за забруднення навколишнього середовища в межах встановлених норм, лімітів і плату за понадлімітне забруднення; інші поточні витрати. До їх складу входять також витрати на матеріали, паливо, енергію, амортизацію, заробітну плату з нарахуваннями за роботи, які пов’язані із знешкодженням шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище, з управлінням природоохоронною діяльністю.

Поточні витрати на природоохоронну діяльність включають витрати на усунення економічного збитку від забруднення. Саме тому, частина поточних витрат на природоохоронну діяльність визначається рівнем негативного впливу шкідливих речовин на природне середовище, необхідність зниження якого продиктована екологічними, соціальними та економічними інтересами. Вартісним вираженням негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище є економічний збиток, спричинений цим впливом та визначається сумою витрат на попередження впливу забрудненого середовища.

Таким чином, на розмір поточних витрат на природоохоронну діяльність значною мірою впливає сума вказаних вище витрат. Тоді загальна величина витрат підприємства по охороні природного середовища буде дорівнювати сумі витрат на природоохоронну діяльність і величини економічного збитку. В такому випадку,  виявляється наступна залежність, на яку вказував Н. П. Федоренко, – чим  більша одна складова витрат, тим менша друга і навпаки, тобто чим більші поточні витрати природоохоронної діяльності, тим менший економічний збиток і навпаки.

На нашу думку, збільшення поточних витрат на природоохоронну діяльність не приводить  до зростання загальних витрат на виробництво, оскільки на величину росту поточних витрат природоохоронної діяльності зменшується економічний збиток підприємства від забруднення, який при необхідності включають в собівартість товарного випуску продукції.

На основі викладеного можна зробити висновок, що ріст поточних витрат у межах розрахункової величини витрат підприємства на природоохоронну діяльність не завжди збільшує загальні витрати на виробництво, а також зниження поточних витрат природоохоронної діяльності не означає зниження собівартості продукції. Останнє може відбуватися лише при умові підвищення ефективності  природозахисних заходів.

Таким чином, з вищесказаного випливає, що різнонаправлені, складні за своєю структурою і факторами виникнення природоохоронні витрати класифікуються за різними ознаками, які обумовлені загальними і галузевими особливостями цього виду діяльності, а також економічною природою витрат. Для управління природоохоронною діяльністю необхідна інформація про її обсяги і витрати на її здійснення. Детальна класифікація природоохоронних витрат необхідна для організації їх обліку, планування і аналізу.

Підводячи підсумок можна зазначити, що для налагодження обліку природоохоронних витрат на підприємствах, в першу чергу необхідно розробити перелік обладнання, робіт та послуг, що будуть відноситись до природоохоронних. В подальшому необхідно розробити шифри природоохоронних витрат, аналітичні та синтетичні рахунки диференційовані відповідно до місця виникнення витрат та до видів природоохоронної діяльності, а також відповідні первинні облікові документи. У такому разі природоохоронні витрати будуть відображатися на відповідному рахунку, наприклад, «Витрати на природоохоронну діяльність» та окремо враховуватися в собівартість продукції.

Список використаної літератури:

  1. Балацкий О. Ф., Мельник Л. Г. Теоретические и практические вопросы определения экономического ущерба от загрязнения окружающей среды / О.Ф. Балацкий, Л.Г. Мельник. – К., 1982. – 93 с.
  2.  Бешуля И.В. Учет и анализ природоохранных затрат предприятия на примере предприятий по добыче и обогащению угля: дис. … канд. экон. наук / И.В. Бешуля – М., 1993. – 185 с.
  3. Демина Т. А. Учет и анализ затрат предприятий на природоохранную деятельность / Т.А. Демина – М.: Финансы и статистика, 1990. – 112 с.
  4. Экологический учет для предприятий / Сборник докладов: Конференция ООН по торговле и развитию: пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 200 с.
  5. Саенко К.С. Учет экологических затрат / К.С. Саенко. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 376 с.: ил.
  6. Кислый В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: [монография] / В.Н. Кислый, Е.В. Лапин, Н.А. Трофименко. – Суми: ВТД «Университетская книга», 2002. – 238 с.