ЛОГІСТИЧНИЙ ЛАНЦЮЖОК ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ

 

 

Корчан А.М., Тонконіг А.І., Сисова Є.В.

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»

 

ЛОГІСТИЧНИЙ ЛАНЦЮЖОК ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ


Перед світовим товариством постала проблема стихійних сміттєзвалищ, їх неконтрольованості. Така проблема існувала і в Естонії. Саме в цій країні започаткували амбіційний проект під назвою «Зробимо!».

«Зробимо!» – глобальна акція з очищення Естонії від сміття в 2008 році, що породила світовий рух з загальною метою. 3 травня 2008 вся територія Естонії була очищена від  несанкціонованих сміттєзвалищ. В акції взяло участь 50 000 добровольців, які зібрали 10 000 тонн сміття і доставили його на легальні звалища. Ця велика акція екологічної логістики була здійснена за спеціальним проектом, що був розроблений групою фахівців. Проект був втілений в життя кількома етапами:

1.Проведення картографування місць скупчення сміття. На допомогу естонцям прийшов один з творців Skype, Ахті Хейнла, що розробив з цією метою нове програмне забезпечення на базі програми Google Earth. Це дозволило створити карту в форматі google, на якій відзначені географічні координати всіх несанкціонованих звалищ, кількість сміття, його вид та фотографії. З жовтня 2007 р. по квітень 2008 р. за допомогою декількох сотень добровольців було зафіксовано понад 10 000 різних звалищ по всій Естонії.

2. Залучення партнерів.

3. Створення мережі місцевих координаторів.

4.Розробка логістичного плану.

50000 добровольців були розділені по командам по 3-15 чоловік, для кожної команди були призначені конкретні купи сміття. Зібране добровольцями сміття повинне було в той же день бути доставлене до 207 тимчасових пунктів збору або сигнальних пунктів. Далі до роботи приступали сміттєвози, які за лічені дні повинні були транспортувати сміття до дев'яти станцій по захороненню відходів, де сміття також піддавався сортуванню.

5. Комунікація.[1]

Приклад Естонії почали наслідувати й інші країни. Такі акції були проведені в Латвії, Литві, Португалії. Не лишилася осторонь і Україна.

В Україні однією з найгостріших комунальних проблем була і до цього дня залишається проблема ТПВ. Найбільш поширеним способом роботи з побутовими відходами є їх складування на полігонах поховання ТПВ. Загальна площа 770-ти полігонів становить майже 3 тисячі гектар. Переважна більшість полігонів працює в режимі перевантаження, 80 - 90% з них не відповідають вимогам екологічної безпеки.

Міські сміттєзвалища переповнені, їх кордони підійшли впритул до житлових масивів. На 1 млрд. грн. ВВП припадає до 6 млн. тонн відходів. На звалищах нині накопичено більше 30 млрд. тонн промислових відходів і побутового сміття, що в перерахунку на душу населення становить 700-800 тонн. Щорічно ця кількість зростає на 1 мільярд. При цьому утилізується лише 5 - 8%.

У європейських країнах аналогічний показник становить більше 65%. У США і ЄС від сміття позбуваються шляхом повторної переробки 95 - 97% відходів. Тільки 2% надходить на утилізацію - надходять на екологічно безпечні полігони із захоронення відходів або сміттєспалювальні заводи (у Німеччині всі відходи переробляють, так як в країні взагалі немає полігонів для захоронення ТПВ).

Згідно з підрахунками експертів, з відходами економіка країни щороку втрачає 3,3 млрд. тонн макулатури, 550 тис. тонн чорних металів, 25 тис. тонн кольорових металів, 660 тис. тонн скла, 550 тис. тонн текстилю. Більшу частину цих матеріалів Україна імпортує.[2]

Тож ситуація потребує негайних змін. Вирішення проблеми ТПВ є нагальною проблемою сьогодення для України в цілому та для окремих її областей. Зокрема для Сумської області. Для якої однією з найгостріших екологічних проблем є поводження з відходами. Станом на 01.01.2010 в області накопичено 1855559,932 т відходів 1-3 класів небезпеки, а із врахуванням відходів 4 класу небезпеки – понад 29 млн. т. Основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування.

 

Таблиця 1 – Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) [3]

з/п

Показники

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1

Утворилося

101,613

123,761

150,260

69,147

2

Одержано від інших підприємств

-

1,235

1,374

2,088

3

у тому числі з інших країн

-

-

-

-

4

Використано

8,960

46,986

94,601

37,389

5

Знешкоджено (знищено)

3,577

1,274

3,713

20,715

6

у тому числі спалено

-

0,070

0,041

0,039

7

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

86,023

58,985

39,688

4,147

8

Передано іншим підприємствам

6,630

17,790

14,576

8,711

9

у тому числі іншим країнам

-

13,366

-

-

10

Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

0,002

0,007

-

-

11

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

-

0,006

0,011

0,016

12

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

1245,252

1811,999

1850,817

1855,560

 

Небайдужі, до цієї наболівшої проблеми жителі Сумщини, вирішили послідувати за естонцями і провести власну акцію, яка дістала назву «Живи чисто». Була проведена величезна робота з підготовки даного проекту, щоб реалізувати поставлені задачі.

Проект «Живи чисто» стартував влітку 2011 року. За цей час активісти руху чистоти озеленили кілька мікрорайонів Сум, провели рейди чистоти, флешмоб. Головна ідея – виховати у сумчан потребу жити в чистому довкіллі. Проект «Живи чисто» проходить під гаслом «Любиш місто – живи чисто!». Саме з ним з усіх кінців міста до центрального майдану міста вирушили групи активістів, щоб взяти участь у загальному флешмобі, який відбувся 29 жовтня 2011 року. Тут були представники спортивних та громадських організацій, волонтери та члени партій, а також студенти.

Акція відбувалась в рамках Національного проекту Державного агенства по інвестиціям та управлінню національними проектами України «Чисте місто». Рада молодих вчених та студентське самоврядування, а також громадська організація «Молоді регіони» підтримали цей проект та є активними учасниками всіх акцій, які він передбачає. Основне дійство відбувалося на майдані Незалежності. Понад 500 людей стали учасниками масового флешмобу, який розпочався невеличкою театралізованою сценою, метою якої було привернути увагу до необхідності роздільного збирання, вивезення і переробки відходів. Імпровізовані двірники розбирали костюми, виготовлені з відходів. [4]

Наступним етапом проекту став загальноміський суботник, який відбувся 12 листопада 2011 року. Організатори цього дійства наголосили на його виховному та екологічному аспекті. Близько 800 жителів столиці Слобожанщини вийшли на вулиці аби зробити свій внесок у загальну справу. Результат: було зібрано 900 мішків зі сміттям з 12 точок міста Суми.

Отже, організатори планують і надалі проводити цю акцію, а також подавати приклад іншим містам нашої країни «жити чисто» не тільки в місті, але і у своїх головах.

 

 

1.[Електронний ресурс], режим доступу:http://www.teeme2008.ee/

2.[Електронний ресурс], режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/project/chiste-misto

3.Поводження з відходами у Сумській області (регіональна доповідь)

4.[Електронний ресурс], режим доступу: http://www.sau.sumy.ua/