Гносеологічна надійність працівників карного розшуку транспортної міліції

 

 

 Ганеліна К.І.,

здобувач кафедри юридичної психології та педагогіки ФПФМГБ ОДУВС

Науковий керівник - начальник кафедри юридичної психології та педагогіки,

доктор юридичних наук, доцент, полковник міліції

Цільмак О.М.

 

Гносеологічна надійність працівників карного розшуку транспортної міліції


У психологічній літературі бракує теоретичного та практичного дослідження проблеми гносеологічної (від грецької gnosis – знання и logos – учіння) надійності взагалі. Різноманітні аспекти пізнавальної діяльності на які ми спиралися при дослідженні питання стосовно гносеологічної надійності працівників карного розшуку на транспорті, розглядали у своїх роботах такі науковці: С. Л. Рубінштейн [4], А. Н. Леонтьєв [2], В. О. Штофф [7], Н. Ф. Тализіна [5], А. Р. Ратінов [3], Г. Г. Шіханцов [6], В. Л. Васильєв [2] та інші.

Гносеологічна надійність посідає важливе місце у здійсненні службової діяльності працівниками карного розшуку транспортної міліції, оскільки, в загальному значені вся їх робота полягає в постійному та систематичному добуванні, аналізі і переробці великої кількості специфічної інформації.

На нашу думку, гносеологічна надійність працівників карного розшуку транспортної міліції це інтегральна якість, що вказує на його здатність до активного соціально схваленого пізнавального процесу під час виконання службової діяльності.

Ми вважаємо, що гносеологічна надійність працівників карного розшуку транспортної міліції ґрунтується на:

1) мотиваційних якостях, тобто те що стимулює працівників карного розшуку на транспорті до здійснення ефективної пізнавальної діяльності, яка спрямована на досягнення цілей стосовно профілактики та боротьби зі злочинністю у транспортній сфері.

2) вольових якостях:

  • цілепокладання – здатність до формування мети під час пізнавального процесу з урахуванням особливостей здійснювальної діяльності;
  • цілеспрямованість – уміння працівника при здійсненні пізнавальної діяльності керуватися загальними і стійкими цілями, зумовленими його твердим переконаннями для досягнення поставленої мети;
  • наполегливість – вміння мобілізувати свої сили та діяти енергійно під час здійснення активного пізнавального процесу;
  • рішучість – здатність працівника своєчасно і без зайвих вагань приймати обґрунтовані та відповідальні рішення стосовно надходження нової інформації;
  • самостійність – здатність за власної ініціативи працівника до ставлення нових цілей стосовно пошуку нової цікавої інформації;
  • активність – прагнення до енергійного та ініціативного пізнавального процесу, а також виступає виявом його вольових зусиль і розумовим напруженням у процесі оволодіння знаннями.

            3) психічних пізнавальних процесах:

  • пам'ять – займає важливу роль у здійсненні пізнавальної діяльності працівником і своєрідно відображає, фіксує й відтворює те, що відбувається у його свідомості;
  • мислення – надає можливість працівнику передбачувати та прогнозувати розвиток подій під час активного пізнавального процесу стосовно вирішення службових завдань. До таких механізмів мислення можна віднести: порівняння, аналіз, узагальнення, класифікація та систематизація інформації, що надходить;
  • сприйняття – процес відображення працівником нових предметів і явищ, їх сутності та зв’язків між ними під час здійснення пізнавальної діяльності;
  • уява – відображення працівником, в якій виявляється активний випереджальний характер пізнавального процесу.

4) процесуально-операційних уміннях:

  • змінювати свою діяльність та прийняті рішення відповідно до надходження нової інформації [3, с.107];
  • відійти від прийняття шаблонних рішень при вирішені службових завдань;
  • аналізувати, порівнювати, узагальнювати та систематизувати;
  • оцінювати широке коло питань і фактів з використанням гранично великої кількості знань з минулого досвіду (інакше кажучи полінаправленність) [6, с.298] тощо.

Гносеологічна надійність оперативного уповноваженого карного розшуку транспортної міліції перш за все базується на його творчому мисленні, яке має суто практичну спрямованість на вирішення конкретних завдань по попередженню та боротьби зі злочинністю. Вона проявляється в тому, що на кожному етапі несення служби вирішуються завдання проблемного характеру, що включають в себе формулювання проблеми, її аналіз, пошук інформації, побудова гіпотези та її перевірку.

Слід зазначити, що гносеологічну надійність працівників карного розшуку на транспорті можна успішно розвивати як у процесі самої службової діяльності, так і в ході спеціально розробленої системи професійної підготовки.

Отже, розглянувши вище різносторонні аспекти та компоненти гносеологічної надійності працівників карного розшуку транспортної міліції, ми вважаємо, що вона посідає важливе місце при здійсненні ними службової діяльності та спонукає їх до систематичного самовдосконалення і оволодіння новими знаннями, а також підвищує рівень їх професійної кваліфікації, що в свою чергу призводить до ефективнішої профілактики та боротьби зі злочинністю у транспортній сфері.

 

Література:

1.  Васильев В. Л. Юридическая психология / Васильев В. Л. – Л. : ЛГУ, –1974. – 96 с.

2.  Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. –2-е изд. – М. : Политиздат, 1997. – 575 с.

3.  Ратинов А.Р. Вопросы познания в судебном доказывании. / А.Р. Ратинов // Советское госудатрство и право. – 1964. – №8. – С.106-113.

4.  Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології / С. Л. Рубінштейн. – М. : Учпедвид, 1947. – 546 с.

5.  Тализіна Н. Ф. Педагогічна психологія : навч. посібник / Н. Ф. Тализіна. – М. : Видавничий центр “Академія”, 1998. – 288 с.

6.  Шиханцов Г.Г. Юридическая психология. – М.: Издательство "Зерцало", – 1998. – 352 с.

7.  Штофф В. А. Роль модели в познании / В. А. Штофф. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. – 128 с.