Особливості політичного маніпулювання

 

Секція 14. Політичні науки

Житнікова Т.О.

Аспірантка КНУ імені Тараса Шевченка

 

 

Особливості політичного маніпулювання

 

У сучасному інформаційному суспільстві різко зросли можливості застосування технологій інформаційного обману у сфері політики. Це пов’язано не тільки з появою високоефективних технічних засобів і наукових методів впливу на людей, а й з руйнуванням переважно стихійних, неконтрольованих владою  традиційних общинних, церковних, сімейних, родинних, сусідських та інших комунікацій, що обмежують можливості маніпулятивного впливу мас-медіа. Останнім часом приділяється багато уваги негативному впливові інформаційних інститутів на демократію, насамперед, за допомогою політичного маніпулювання.

Слід зазначити, що політичне маніпулювання небезпечне (або корисне) не стільки саме по собі, скільки тим, що «запускає» потужні матеріально-енергетичні процеси, керує ними. Як вважає О. Шипова, система маніпулювання свідомістю впливає як позитивно, так і негативно, однак при охопленні великої кількості людей може призвести до масового перекрученого бачення світу і, як наслідок, до непередбачених дій людей, що є загрозою суспільній безпеці та самозбереженню суспільства в цілому. Під поняттям «маніпулювання» розуміється процес впливу за допомогою певних засобів на свідомість, почуття, психіку, волю людини з метою зміни її стереотипів мислення й поведінки. В умовах сучасного суспільства маніпулювання стає особливим видом діяльності, набуваючи статусу багатоактного циклічного процесу.

Політичне маніпулювання у широкому розумінні, являє собою будь-які дії, ініціатори (суб’єкти) яких переслідують цілі, у докорінно розбіжні з офіційно проголошуваними.

У вузькому розумінні, політичне маніпулювання - це приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей, аби примусити їх діяти (або не діяти) всупереч власним інтересам. В основі будь-якого маніпулювання лежать неправда й обман, причому не заради благих цілей, а задля користі. Вимагаючи більшої гнучкості в політиці, маніпулювання як спосіб соціального управління має для його суб’єктів певні переваги порівняно з силовими й економічними методами панування. Воно здійснюється непомітно для керованих, не спричиняє прямих жертв і крові та не вимагає великих матеріальних витрат. Будь-яке маніпулювання зазвичай використовується при розбіжності або явному конфлікті інтересів керівних (або тих, хто претендує на це) і керованих.

Найактивніше політичне маніпулювання застосовують під час виборчих кампаній. В Україні можна виділити кілька особливостей політичного маніпулювання: обмеження електоральної конкуренції, здійснення контролю правлячою групою над основними інформаційними потоками й фінансуванням виборчої кампінії; систематичне використання державного апарату в проведенні виборчих кампаній (адміністративний ресурс); використання прийомів дезінформації. Ще одна особливість політичного маніпулювання полягає в тому, що зараз під час проведення інформаційного протиборства часто незрозуміло, яка ж саме інформація є істинною. Засоби масової інформації в сучасному житті українського суспільства є найпотужнішим джерелом маніпулювання нарівні масової свідомості. З одного боку ЗМІ відіграють важливу роль в пізнанні навколишнього світу більшістю громадян, з іншого – ЗМІ є потужною руйнівною силою і основним інструментом здійснення маніпулювання взагалі і політичного зокрема. Варто також зауважити, що об’єктом маніпулювання виступає чуттєва і ірраціональна складові свідомості, вплив на які є більш плідним і ефективним. Вплив, який спрямований на емоції, призводить до змін психологічного стану індивідів, робить його збудженим, наляканим і таким чином легко керованим.    

Як показує українська практика виборів усіх рівнів, більшість виборчих стратегій і відповідних тактичних прийомів впливу на електорат базуються на маніпулятивному впливі та націлені на формування іміджів і контріміджів кандидатів. Реальної конкуренції виборчим програмам не існує. Це пояснюється тим, що за плечима кандидатів і партій немає реальних і конкретних справ, завдяки яким вони могли б себе рекламувати. А значить, використовуються технології політичного маніпулювання.

Численні дослідження проблеми маніпулювання говорять про те, що результатом такого впливу є викривлення сприйняття  реальності, процес якого маси не усвідомлюють. Маніпулювання змінює свідомість людей, і через це трансформується суспільство. Причому в бік збільшення небезпеки для кожного з громадян. Якщо суспільна свідомість не спроможна чинити супротив маніпулюванню, вона втрачає здатність захищатись, припиняє бути тренованою і готовою до щосекундних опорів інформаційній агресії.  Прихований характер впливу пояснює складність протидії маніпулюванню, вимагає певних і чималих зусиль, власне як і будь-яке тренування, що спрямоване на підвищення безпеки людини. Для цього необхідно використовувати як надані природою можливості (здоровий глузд, здатність критично оцінювати отриману інформацію), так і надбані (логіку розуміння ситуації, знання основних механізмів маніпулювання свідомістю, знання в тих областях, через які маніпулятор діє).

Список використаних джерел:

  1. Грачев Г.В. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия. – М., 1999
  2. Васильева О.А. Особенности применения технологий манипулирования сознанием в современной российской прессе при освещении конфликтных ситуаций. – Электронный ресурс: http://s-graph.ru/web/ru/publications/-/view-content
  3. Цуладзе А. Большая манипулятивная игра. – М., 2000

            .