Роль ораторського мистецтва у професійному спілкуванні майбутнього фахівця

 

Галко А.Г.,

студентка 2-ого курсу

Кобзар І.М.,

старший викладач

Донецький національний університет економіки и торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

 

Роль ораторського мистецтва у професійному спілкуванні майбутнього фахівця


Сьогодні вже неможливо уявити наше життя без бурхливого розвитку технологій, нескінченного обміну інформації та процесу спілкування людей. Новітні інформаційні технології, комунікаційні засоби, програмне забезпечення потребують від фахівців-економістів, банкірів, фінансистів нової якості професійної мовної підготовки. Майбутнім фахівцям знання професійної мови надає значні переваги під час здійснення фінансово-економічного аналізу, маркетингових досліджень, техніко-економічних обґрунтувань, укладання угод, обслуговування клієнтів, обміну інформацією професійного змісту. Отже, соціально-економічні перетворення зумовлюють необхідність підвищення вимог щодо готовності до професійного спілкування фахівців різного профілю.[1] Якість підготовки майбутніх фахівців з різних дисциплін та становлення основ професіоналізму в спілкуванні суттєво зростає у зв’язку з процесом глобалізації в сучасній Україні.Для кожного фахівця своєї спеціальності необхідні знання та навички зразкового володіння літературно грамотною та красивою державною мовою.

Професійневолодіння мовою було і є важливою складовою частиною успіху багатьох професійних теренів. Результативність комунікації багато в чому визначається тим, наскільки комунікатор володіє ораторським мистецтвом. Володіння мовою сьогодні – найважливіша складова професіоналізму людини.Все це зумовлює актуальністьобраної теми.Проблема формування комунікативних умінь і здібностей знайшла своє відображення в роботах таких відомих вчених, як – Л.Буєва, М.Каган, О.Леонтьєв. Теоретичним і практичним питанням спілкування та ораторського мистецтва присвячувалисвої праці такі дослідники, як Дейл Карнегі, Олійник О., Дудукіна А. та інші.

Мета роботи полягає у з’ясуванні ролі ораторського мистецтва в професійній діяльності майбутнього фахівця.

Пильна увага вчених до питань комунікативної кваліфікації фахівця ХХІ століття пояснюється прямою залежністю між можливістю та якістю існування особистості в соціальному світі та її готовністю, здатністю й умінням спілкуватися з людьми.

Ораторське мистецтво впливає на компетентність майбутнього фахівця, тому що воно являє собою комплекс знань, умінь і навичок оратора щодо підготовки й проголошення переконливої промови. Цією майстерністю можна оволодіти, навіть якщо у людини немає для цього особливих даних. Існує чимало професій, де уміння говорити чітко, образно та переконливо вирішує успіх справи, а нерідко і визначає кар’єру оратора, його майбутнє. Недостатня комунікативна підготовка , нездатність організовувати фахове спілкування, відсутність певних умінь та навичок професійного спілкування знижують можливість успішного працевлаштування майбутнього фахівця.

Оволодіння студентами професійним спілкуванням здійснюється за умов індивідуально-особистісного засвоєння відповідних знань та вмінь. Такий підхід до організації підготовки майбутніх спеціалістів передбачає формування в них таких соціально-необхідних якостей як самосвідомість, світогляд, самостійність. Це, у свою чергу, сприяє професійній самореалізації, умінню проявити їх.[2] Історія наукової і навчальної риторики засвідчує, що основними методами досягнення ораторської майстерності є критичний аналіз зразків записаних текстів промов, наслідування окремих елементів і структури та композиції промов, побудова власних текстів виступів за зразками класичних промов.

Сучасний фахівець повинен бути ерудованим, важливою ознакою якої є широке оперування фаховою лексикою. У багатьох випадках рівень мовленнєвої культури людини обумовлює успішність її професійної діяльності та може розглядатися як індикатор здібностей до певної професії.

Виявляючи основні фактори, що впливають на ефективність володіння фахом, студенти назвали майстерність викладання дисциплін, самостійну роботу зі спеціальною літературою, зустрічі з провідними спеціалістами певного фаху, практику на підприємствах, спілкування зі студентами та спеціалістами із зарубіжних країн, психологічну потребу та готовність самого студента до оволодіння фахом. Усі ці фактори охоплювали власне спілкування або його як органічну складову навчального процесу.[2]

Сьогодні неможливо виконувати жоден вид діяльності без знання й розуміння особливостей спілкування та механізмів впливу однієї людини на іншу. Саме ця діяльність потребує використання знань ораторського мистецтва для впливу як на людей, так і для здійснення більш загальних цілей. Ораторське мистецтво – це трибуна для висококваліфікованого фахівця, засіб його впливу на аудиторію. Вища освіта скерована на формування фахової культури, важливими складовими якої є мовна компетентність та комунікативна досконалість. Здобуття вищої освіти передбачає необхідність опанування поняттєвою сферою обраної спеціальності.[3]

Безперечно, найбільш доцільним для формування мовленнєвої фахової

компетенції на основі науково-професійної термінології є використання текстів зі спеціальності – невеликих за обсягом, доступних за змістом, насичених словами, стійкими словосполученнями та граматичними конструкціями, характерними для мови майбутнього фахівця. Професійними мовцями стають у процесі вивчення й усвідомлення актів породження висловлювання, механізмів виникнення твору, тих чинників, які впливають на мовця під час мовлення. Саме спеціальні знання та вміння можуть використовуватися для організації власного мовлення й мовлення інших. Саме вони входять у професіограму фахівця й визначають рівень його професіоналізму.[4]

Недостатність же риторичної культури помітно знижує рейтинг фахівця, позбавляючи його професійної перспективи, бо знання з риторики як лінгвокультурологічної науки й мистецтва, безперечно, становить фундамент освіченості та професіоналізму.[3]

За допомогою риторики людина може навчитися грамотно й гарно будувати свій виступ перед людьми, що в свою чергу допоможе їй досягти успіху в житті. Загальна практика оволодіння професійною ораторською майстерністю поступово стає невід'ємним елементом підготовки спеціалістів практично будь-якого виробничого та економічного профілю. При підготовці спеціалістів курс риторики повинен бути обов'язковим. Тому можна з достатньою мірою впевненості стверджувати: якщо б усі студенти та учні навчальних закладів країни хоча б певною мірою оволоділи риторикою як навчальною дисципліною, то піднявся б загальний показник культури в Україні.  

Література:

1.Балашова Ю. Тренінгові технології формування готовності до  професійного спілкування майбутніх фахівців банківської справи//Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України// №4, 2011.

2. Жуковська Л.М. Професійне спілкування в діяльності фахівця - аграрника.–електр.ресурс–www.nbuv.gov.ua/portal/.../11jlm.pdf

3.Дем’янюк А. Мовна i мовленнєва компетентність як невід’ємна складова й обов’язкова ознака освіченості та професіоналізму//Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: Зб. наукових праць. – Вип. 18. – К., 2009. – 174 с.

4.Різун В. В.Теорія масової комунікації: підруч. / В.В. Різун.—К.: Вид. центр “Просвіта”, 2008.– 260 с.