ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

 

Під-секція Економіка підприємства та управління виробництвом

Горохова Т.В.

аспірант

Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет»

 

ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ


Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) в узькому сенсі  може бути визначена як добровільні соціальні та екологічні зобов'язання підприємств. [10] Згідно з цим визначенням, екологічна відповідальність є складовою частиною соціальної відповідальності, навіть якщо "навколишнє середовище" як термін не входить у абревіатуру КСВ.

Треба зазначити, що численні науковці використовують термін КСВ в дискусіях з екологічних питань. [1, с.125] Підтвердженням цього є те, що навколишнє середовище вважається однією з найважливіших ланок корпоративної відповідальності. Крім того, останнім часом термін корпоративної соціальної та екологічної відповідальності (КСЕВ) придбав популярність в деяких дослідженнях, які намагаються уникнути вузьких визначень корпоративної соціальної відповідальності. [2, c. 322; 3, c. 48; 4]

Визначити КСЕВ можна як концепцію врахування підприємствами соціальних та екологічних інтересів суспільства, з орієнтацією та дотриманням нормативних вимог, добровільної ініціативи, відповідальності, взаємозв’язку зі стейкхолдерами, а також відповідність дій актуальним екологічним та соціальним проблемам регіону присутності.

На глобальний розвиток екологічної звітності як першочергового етапу появи соціальних звітів наприкінці ХХ століття істотній вплив надав зріст занепокоєння обмеженості природних ресурсів та зміни клімату. Тому починається раціоналізація використання  ресурсів, пошук альтернативних видів, зменшення навантаження на навколишнє середовище тощо. Організація  об’єднаних націй проголошує данні аспекти як впливові на стан миру і безпеки. [9] Країни світу починають вводити жорсткі вимоги до екологічної складової діяльності компаній за допомогою введення технічних стандартів. Наприклад, у Південній Кореї з 1998 року введена обов'язкова екологічна звітність для всіх державних органів і організацій. Істотним етапом стало прийняття міжнародних стандартів ISO 14000,  міжнародних стандартів зі створення системи екологічного менеджменту ISO 26000:2010 «Керівництво з соціальної відповідальності».

Відповідно до ISO 14000, система екологічного менеджменту - це частина загальної системи менеджменту, що включає організаційну структуру, планування діяльності, розподіл відповідальності, практичну роботу, а також процедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, оцінки досягнутих результатів реалізації та вдосконалення екологічної політики, цілей і завдань.

Основні цілі впровадження на підприємстві системи екологічного менеджменту та її сертифікації:

  1. Зниження негативного впливу на навколишнє середовище.
  2. Підвищення екологічної ефективності діяльності підприємства.
  3. Підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.
  4. Зниження утворення відходів та їх переробка. [10]

Міжнародний Стандарт ISO 26000 представляє управління по принципах, які лежать в основі соціальної відповідальності, основним темам і проблемам, що стосуються соціальної відповідальності, і способам інтеграції соціально відповідальної поведінки в стратегії, системи, практики і процеси організації. Кожній організації рекомендується підвищити рівень своєї соціальної відповідальності, застосовуючи даний Міжнародний Стандарт, в тому числі беручи до уваги очікування зацікавлених сторін, дотримуючись законодавства, а також узгоджуючи з міжнародними нормами поведінки.[10]

Згідно з розробленою та прийнятою у березні 2010 року стратегією Євросоюза «Європа-2020» визначено п’ять основних напрямків діяльності, якими варто керуватися європейським державам, центральне місце серед яких займає екологічна складова. Зі звіту Міжурядової робочої групи з проблеми зміни клімату (МРГПІК):«... дедалі більша кількість спостережень створює сукупну картину потепління світу та інших змін в кліматичній системі, що викликаються в основному викидами значної кількості різновидів газів, що утворюються в результаті використання викопного палива (нафти , вугілля, газу) в якості джерела енергії».[ 6, с. 38]

До 2020 року планується зниження забруднення навколишнього середовища на 30% , на дослідження у цієї сфери має бути інвестовано 1,5% ВВП ЄС.

Але на нашу думку, дуже важливо, щоб ці аспекти (напрямки) були інтегровані по всій вертикалі і горизонталі бізнесу. КСВ - це більш широке розуміння, ніж філантропія, при якій бізнес віддає частину прибутку іншим.

Таким чином, що змушує підприємства враховувати соціальні та екологічні питання? Це внутрішні, галузеві та зовнішні впливи, тобто забезпечення довгострокової довіри з боку співробітників, споживачів, партнерів, що характеризується довірою, конкурентоспроможністю та стійкістю. Тобто відсутність довгострокової соціальної стратегії, інформації про соціальні програми компанії, про її добровільний внесок у вирішення соціальних і екологічних проблем підвищує ризик виникнення завищених або неадекватно оцінюваних результатів співтовариством.

Також важливість цього аспекту збільшується при усвідомленні високої сировинної залежності вітчизняного виробництва, орієнтованого як на внутрішній, так і на зовнішній ринок.

Деекологізація, яка характерна для економіки країн СНД, що породжується орієнтуванням на короткострокові цілі і завдання, не сприяє економічному зростанню, а, навпаки, створює все нові й нові бар'єри для продукції на міжнародних ринках.

У зв'язку з цим екологічна відповідальність економіки повинна стати провідним напрямком конкуренції у світовій економіці вже в найближчому майбутньому. [7, c. 10]

Слід зазначити, що досить важливим елементом в системі КСВ є формування та оцінка екологічних показників соціальної звітності корпорацій, господарських суб'єктів. Екологічний аспект спрямований на розкриття інформації про захист навколишнього середовища, про технології, що застосовуються компанією для підтримки екологічного балансу. [5, c. 98]

Починаючи з 2001 року найбільші металургійні підприємства в Україні почали враховувати етичні підходи до ведення бізнесу. Прикладом цьому може послужити політика компанії СКМ.

У нову стратегію Компанії, яка розроблена до 2020 року, у першу чергу закладено масштабну модернізацію, яка буде мати багатоцільовий ефект, а саме:

-         збільшення ефективності виробництва;

-         зниження споживання енергії та раціональне споживання сировини;

-         зниження навантаження на навколишнє середовище;

-         розширення можливостей для виробництва нових затребуваних продуктів і підвищення їх якості.

Стосовно інвестування коштів у проекти з поліпшення екологічних показників,  прикладами є боротьба зі зміною клімату в рамках реалізації проектів спільного впровадження, програма модернізації металургійного виробництва, тощо (рис 1). У 2010 році була розроблена та впроваджена методика проведення цільових екологічних аудитів, які направленні на вияв екологічних аспектів діяльності підприємств, доведення інформації до керівництва компанії, а також вироблення пропозицій щодо поліпшення системи управління охороною навколишнього середовища (ОНС). [8]

 

Рис. 1- Інвестиції СКМ у природоохоронні заходи, млн. грн.

Слід зазначити, що для подальшого розвитку екологізаційних аспектів українським підприємствам слід вивчати і використовувати іноземний досвід отримання економічної вигоди від зменшення викидів, орієнтуючись при цьому на можливості, що надаються місцевим законодавством, а також застосовувати інновативні та ефективні рішення питань збереження навколишнього середовища в їх діяльності. Прикладом можуть служити виробничі технології, які не завдають шкоди навколишньому середовищу, особливо в сфері промислового виробництва (це є предметом шведського експорту).

Шведські та німецькі компанії займають також лідируючі позиції у світі в області чистих і очисних технологій - «клінтека». Термін клінтек служить для позначення продукції та послуг, які, покращуючи експлуатаційні характеристики, продуктивність і ефективність, разом з тим сприяють скороченню витрат, витрат сировини, енергоспоживання, відходів та забруднюючих викидів. Впровадження таких технологій сприяє також зміцненню конкурентоспроможності та зростанню промисловості. [12]

Для ефективного впровадження інвестиційних проектів необхідно також враховувати економічні механізми міжнародних угод під егідою ООН.

 Таким чином, екологічна інформація є однією із значущих частин інформаційної складової процесу стратегічного управління організацією.

Реалізація стратегій, які відповідають організаційному характеру, в поєднанні з діагнозом типу КСВ компанії можуть сприяти ефективному функціонуванню підприємства.

На сучасному етапі продовжується формування прогресивної моделі економічного розвитку, сфокусованого на екологічних питаннях, інформаційному просторі, без входження в яке жодне підприємство не може досягти результатів. Процеси світової соціально-економічної перебудови сприяли відчутному впливу на розвиток еколого-безпекового управління та еколого-економічного регулювання господарських систем різних рівнів.

Таким чином, приклади найбільш провідних світових компаній показали, що важливість рішень екологічних проблем, що виникають в процесі функціонування підприємств, можливо тільки при прискоренні розвитку господарської діяльності. Підприємства стають лідерами і домагаються збільшення прибутку і підвищення конкурентоспроможності як на національному, так і на міжнародному рівнях тільки, якщо вони впроваджують екопрограми в промислову, торгівельну і фінансову діяльність, тісно взаємодіючи з урядом і громадськими структурами.

Стає очевидним зростаюча зацікавленість організацій господарської діяльності у здійсненні активності на певній території таким чином, щоб поряд з отриманням матеріальних благ зберегти середовище проживання і не підірвати основу існування людини як біологічного організму, соціального індивіда і духовної особистості. З цього випливає, що екологічна прийнятність тієї або іншої господарської діяльності повинна підтверджуватися в ході процедури оцінки впливу на навколишнє середовище, при проведенні екологічної експертизи, при аналізі результатів екоаудиторської перевірки, в процесі реалізації програми моніторингу.

 

Література 

  1. Benioff Marc , Southwick Karen Compassionate Capitalism How Corporations Can Make Doing Good an Integral Part of Doing Well, 2009. - 496р.
  2. Egri, C.P., & Ralston, D.A. 2008. Corporate responsibility: A review of international management research from 1998 to 2007. Journal of International Management, 14(4) - 319-339 p.
  3. Holme L., Watts R. Making Good Business Sense. WBSCD, 2003. – 56 p.
  4. United nations conference on trade and development, Investment and enterprise responsibility review, United nations New York and Geneva, 2011. – 96 p.
  5. Дослідження соціальної відповідальності компаній. Редакція 2007 р.// Корпоративні фінанси., Нагорнов А.В., Солнцева М.С, 2007.- № 2. -132с.
  6. Набираючи обертів: від корпоративної відповідальності до ефективного регулювання суспільних відносин і масштабним рішенням. Пер. з англ. - М.: Асоціація менеджерів, 2005. -48 с.
  7. Чайка В. В. Корпоративна соціальна відповідальність в металургії / В.В.Чайка // Метал. - 2008. - № 9. -15с.
  8. Офіційний сайт фінансово-промислової групи СКМ [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.scm.com.ua/
  9. Офіційний сайт системи офіційної документації ООН [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/
  10. International Standards for Business, Government and Society [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.iso.org/iso/home.html
  11. Official site of the European Commission [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://ec.europa.eu/
  12. The official gateway to Sweden [Електронний ресурс].-Режим доступу:http://www.sweden.se/ru/Start/Business/Facts/CSR/