СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ З ДЕРЖАВНИМИ І НЕДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ

 

ПОД- СЕКЦИЯ 5. Социальная педагогика.

 

Караман О. Л.,

доцент, кандидат педагогічних наук,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ

ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

З ДЕРЖАВНИМИ І НЕДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ,

УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ


В умовах реформування пенітенціарної системи України, основними принципами якого є соціальна переорієнтація, гуманізація та педагогізація виконання покарань, спрямованих на виправлення і ресоціалізацію засуджених (у тому числі неповнолітніх), на перший план висувається завдання використання потенціалу суспільства – соціально-педагогічного середовища, що включає в себе державні і недержавні органи, установи і організації, готові до взаємодії на основі спільної мети.

Під соціально-педагогічною взаємодією пенітенціарних закладів для неповнолітніх (виховних колоній) з державними і недержавними органами, установами й організаціями ми розуміємо організований у відповідності до вимог чинного законодавства, відомчих і міжвідомчих нормативних актів процес ділового співробітництва (погоджених або спільних дій), спрямований на досягнення мети ресоціалізації неповнолітніх засуджених у соціально-педагогічній роботі  [1, с. 78]. До системи таких органів, установ і організацій на державному й регіональному рівнях сьогодні належать: суд (виголошує вирок; допомагає у вивченні особи засудженого, причин та умов вчиненого злочину; отримує від Державної пенітенціарної служби України інформацію про місце відбування покарання неповнолітнім), прокуратура (здійснює нагляд за додержанням в колонії законності при виконанні судових рішень у кримінальних справах), органи внутрішніх справ, праці та соціального захисту населення, центри зайнятості населення (співпрацюють з колоніями з питань підготовки засуджених до звільнення та надання допомоги в трудовому та побутовому влаштуванні особам, які звільняються з місць позбавлення волі, а також їх соціальній адаптації), центи соціальної адаптації (надають  звільненим особам соціальні послуги  та  сприяють  в отриманні іншої допомоги з урахуванням індивідуальних потреб), спостережні комісії та піклувальні ради при виховних колоніях (організовують громадський контроль за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання, та здійсненням соціального патронажу), служби у справах дітей при виконавчих комітетах районних (міських) рад (здійснюють контроль за умовами утримання і виховання неповнолітніх у виховних колоніях; захищають права та інтереси неповнолітніх), засоби масової інформації  (висвітлюють усі аспекти діяльності органів державної влади, у тому числі й тих, які виконують кримінальні покарання щодо неповнолітніх засуджених), підприємства різних форм власності (допомагають в отриманні прибутку від господарювання для забезпечення діяльності як колонії, так і неповнолітнього), центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (здійснюють соціально-педагогічну роботу з дітьми в колонії, надають персоналу колонії методичну допомогу, забезпечують соціальну адаптацію дітей та молоді після звільнення; залучають до соціального патронажу дітей та молоді об’єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, у тому числі благодійні, а  також волонтерів та окремих громадян), громадські організації, волонтери, окремі громадяни (здійснюють соціально-педагогічну роботу з неповнолітніми засудженими в колоніях та після звільнення з неї, благочинну діяльність тощо), релігійні організації (проводять богослужіння, обряди, бесіди тощо), вищі навчальні заклади (надають вищу освіту засудженим, здійснюють підготовку персоналу до роботи з неповнолітніми засудженими та наукові дослідження; надають персоналу колонії методичну допомогу). Названі суб’єкти соціально-педагогічної роботи повинні створювати в регіоні (оскільки виховні колонії існують по одній в області) та громаді соціально-педагогічний простір (середовище) на основі спільних дій, програм, проектів задля досягнення мети ресоціалізації.

Так, діагностичне дослідження соціально-педагогічного потенціалу Перевальської виховної колонії, що розташована в Луганської області, дозволило нам виявити більше сотні промислових, культурних, освітніх, медичних, психологічних, релігійних та інших державних і недержавних органів, установ та організацій, що вже взаємодіють або готові до взаємодії з персоналом виховної колонії у здійсненні соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими за такими напрямами: управління, організація, координація, фінансування колонії; дослідження проблем неповнолітніх засуджених; допомога у вивченні особистості засудженого, причин та умов вчиненого злочину; психологічна допомога; нагляд за додержанням законності і гуманності при виконанні судових рішень у кримінальних справах стосовно неповнолітніх; освіта, формування світогляду; трудове виховання і працевлаштування; моральне й патріотичне виховання; естетичне виховання; правова освіта й виховання; фізичне виховання і спорт; охорона здоров’я, санітарно-гігієнічне та статеве виховання; релігійне виховання; соціальний супровід і захист, побутове влаштування після звільнення; зв’язок з громадськістю; науково-методичне забезпечення та ін.

Тому наступним кроком нашого дослідження буде розробка та впровадження програм та проектів соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими на основі використання соціально-педагогічного потенціалу колонії, громади і регіону.

Література

1. Гречанюк С. К. Організаційно-правові засади взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними організаціями : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / С. К. Гречанюк ; Національна академія держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2006. – 253 с.