ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

 

ПОД- СЕКЦИЯ 5. Социальная педагогика.

 

Бондаренко В.В.

аспірантка кафедри соціальної педагогіки

Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

 

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

 

До емоційно-вольової сфери особистості вчені (Л. Лохвицька [1], Л. Обухова [2], А. Пашина [3], А. Петровський [4], Я. Рейковский [6], Х. Ремшмидт [5], Л. Фридман [7], Г. Цукерман [8], А. Шопенгауэр [9] та ін.) включають суб’єктивно окрашені реакції, відношення до навколишнього світу, переживання. У цілому сюди треба віднести

Практично всі діти, що виховуються в умовах інтернатної установи (неблагополучної сім'ї), мають проблеми емоційно-вольового розвитку, які виражаються в низькій або неадекватній самооцінці, невпевненості в собі, невмінні організувати себе, нездатності побудувати нормальні взаємини з оточуючими, спланувати свою діяльність[2].

Л. Лохвицька в своїй праці [1] робить акцент на те, що, школи-інтернати для дітей-сиріт, зазвичай, переповнені, що не дозволяє оточити увагою і турботою кожну дитину, здійснювати особистісно-орієнтований підхід у виховній роботі [4]. Переважна більшість з них мають порушення емоційно-вольової сфери, тривалий час не відвідують заняття у школі, педагогічно занедбані, звиклі до бродяжництва. Існують факти правопорушень серед вихованців інтернатів, втечі дітей з інтернатних закладів [9]. У них виникають проблеми як особистісного, так і міжособистісного характеру: відсутність навичок суспільної поведінки і спілкування з іншими людьми, невпевненість, комплекс неповноцінності, почуття соціальної відчуженості, недостатність проявів позитивних соціально-рольових орієнтирів, підвищена агресивність, нехтування собою як особистістю, проблеми адаптації до нового середовища[8]. Багато дітей відчули психологічний дискомфорт у стосунках з педагогами та іншими дітьми. Діти з досвідом перебування на вулиці не хочуть жити в інтернаті [5], [3].  

Отже, на рівні емоційно-вольової сфери дитина, позбавлена батьківського піклування, формується як особистість, у якої виникають проблеми емоційно-вольового розвитку, а саме - низька або неадекватна самооцінка, невпевненість в собі, нехтування собою як особистістю, невміння організувати себе, нездатність побудувати нормальні взаємини з оточуючими, спланувати свою діяльність. У дітей, які виховуються в інтернатних закладах виникають проблеми як особистісного, так і міжособистісного характеру: підвищена агресивність, недостатність проявів позитивних соціально-рольових орієнтирів, відсутність навичок суспільної поведінки і спілкування з іншими людьми. Таким чином, дитина, яка виховується в інтернатному закладі – відчуває невпевненість, комплекс неповноцінності, почуття соціальної відчуженості.

 

Література

  1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з вихованцями інтернат них закладів Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N123/N123p094-098.pdf> – Загол. з екрану. – Мова укр.
  2. Обухова Л.Ф. Детская психология: теорія, факты, проблемы.М., 1995. 360 с.
  3. Пашина А., Рязанова Е. Особенности эмоциональной сферы воспитанников и сотрудников детского дома // Психологический журнал. 1993. № 1. C. 35–37
  4. Петровский А. В. Возможности и пути построения общепсихологической теории личности // Вопр. психол. 1987. № 4. С. 30-40.
  5. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности. М., 1994. 320 с.
  6. Рейковский Я. Эксперементальная психология эмоций., 1979. 392 с.
  7. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. психологичский справочник учителя. М., 1991. 288 с.

8. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития. М, 1995. 228с.

9. А. Шопенгауэр Свобода воли и нравственность. М., 1992. 448 с.