КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА ПРІОРИТЕТНІСТЮ ЗНАЧЕННЯ ЇХ ДІЇ

 

СЕКЦИЯ 25. Экономические науки. \ ПОД- СЕКЦИЯ 13. Экономика отраслей хозяйства.

Колодійчук А.В.

аспірант

Інститут регіональних досліджень НАН України,

м. Львів, Україна

КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА ПРІОРИТЕТНІСТЮ ЗНАЧЕННЯ ЇХ ДІЇ

 

Необхідність активізування розвитку промисловості України інноваційним шляхом вимагає з’ясування факторів впливу на цей процес для підсилення стимулюючих та пом’якшення гальмівних. Для цього і необхідне розроблення класифікації чинників інноваційного розвитку промисловості.

Проблемам визначення чинників інноваційного розвитку промисловості, механізмів їх впливу присвячено праці багатьох науковців, серед яких: В. Божкова, Ю. Грачова, С. Ілляшенко, М. Крупка, О. Кузьмін, М. Стадник та ін. Проте багато питань, пов’язаних з класифікацією факторів інноваційного розвитку промисловості, вимагають подальших досліджень у цьому напрямку.

При здійсненні управління інноваційним розвитком промисловості визначальне місце займає з’ясування факторів інноваційного розвитку промисловості. Нами складена класифікація факторів інноваційного розвитку промисловості за пріоритетністю. Як зазначає Л.Т. Шевчук, “суть класифікації факторів за пріоритетністю значення їх дії полягає у тому, що насамперед розглядаються ті фактори, вплив яких у конкретній просторово-часовій системі координат найбільший” [2, 21]. У нашій класифікації пріоритетність визначена з важливості та актуальності завдань інноваційного розвитку промисловості на основі висновків в результаті опрацювання літературних джерел. Притому на перше місце стають фактори власне інноваційного розвитку промисловості (фактори першого порядку), які безпосередньо впливають на інноваційну діяльність. Фактори власне інноваційного розвитку промисловості наступні: значущість пропонованих інновацій; попит на інноваційну продукцію; технології; конкуренти; обсяг витрат на інновації; інвестиційні ресурси; інформаційні ресурси; термін окупності інновацій; наявність кластерних структур; законодавство у сфері інноваційної діяльності; монетарна політика держави у сфері інноваційної діяльності; фіскальна політика держави у сфері інноваційного розвитку промисловості; розвиток міжнародної економічної діяльності; розвиток підприємництва; рівень економічного ризику; банківське кредитування інноваційної сфери; страхування інноваційної діяльності; обсяг державної фінансової підтримки інноваційного розвитку; рівень розвитку міжфірмової інноваційної кооперації.

До факторів другого порядку віднесено біхевіористські, інноваційно-підприємницькі, середовищні, екологічні фактори. Біхевіористські фактори відображають вплив на основну генеруючу силу інноваційного розвитку – висококваліфіковані трудові ресурси. Біхевіористські фактори наступні: мотивація персоналу; готовність персоналу до інновацій; рівень підготовки персоналу; рівень оплати праці; система стимулів за інноваційну діяльність; рівень соціального становища персоналу; престижність новаторської діяльності в суспільстві (стан інноваційної культури); суспільне визнання інноваційних розробок; рівень залучення працівників до прийняття управлінських рішень у сфері інноваційної діяльності; можливість подальшого кар’єрного просування; міжнародне наукове міжрегіональне, загальнодержавне співробітництво; рівень зв’язку “наука-виробництво”, можливість комерціалізації новаторських розробок; “відплив умів”.

Інноваційно-підприємницькі фактори впливають на інноваційний розвиток промисловості на мікрорівні, а інноваційний розвиток промисловості являє собою синергетичний ефект від інноваційної діяльності підприємницьких структур. Інноваційно-підприємницькі фактори виділені такі: організаційна структура підприємства; спеціалізація підприємства; кадри підприємства; постачальники підприємства; споживачі інноваційної продукції підприємства; фінансові результати діяльності підприємства; рентабельність інноваційної продукції підприємства; ефективність підприємницького менеджменту; управлінські технології.

Середовищні фактори відображають вплив просторових аспектів інноваційного розвитку, розміщення продуктивних сил на активізацію інноваційної діяльності; впливають на розвиток середовища, що уможливлює прийняття інновацій. Середовищні фактори наступні: географічне розташування; природно-кліматичні умови; демографічний розвиток; ресурси; інфраструктура; наявність технопарків, логістичних центрів; розвиток фінансового ринку; рівень освіти у країні; наявний рівень НТП; інвестиційна привабливість національної промисловості як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів; ефективність механізму державної інноваційної політики.

Екологічні фактори враховують вплив довкілля на розвиток промисловості, вплив новітніх технологій на навколишнє середовище. Екологічні фактори наступні: вплив нових технологій на навколишнє середовище; вплив нових матеріалів на оточуюче середовище; вплив нових видів енергії на навколишнє середовище; вплив екологічних норм на рівень собівартості інноваційної продукції; вплив навколишнього середовища на якість робочої сили, що впроваджує інновації.

Підсумовуючи, наголосимо на тому, що розроблена класифікація є відносно умовна і гіпотетична. Ми маємо намір перевірити її на основі експертного анкетного опитування, яке буде здійснено найближчим часом і дозволить розставити фактори за пріоритетністю з урахуванням думок експертів.

 

Література

  1. Кузьмін О.Є. Фактори інноваційного розвитку підприємств / О. Кузьмін, Т. Кужда. [Електронний ресурс]. – Доступний з http:/www.experts.in.ua/baza/analytic/index.php?ELEMENT_ID=11391.
  2. Шевчук Л.Т. Регіональна економіка: навч. посіб. / Л.Т. Шевчук. – К.: Знання, 2011. – 319 с.