Моделі українського суспільства.

 

ПОД-СЕКЦИЯ 4 . Соціальна філософія.

 

Нагіленко І.А.

старший викладач кафедри

                        гуманітарних наук,      

Житомирський державний

технологічний університет

 

Моделі українського суспільства.

Процес соціалізації індивіда відбувається через культурні, економічні, політичні традиції суспільства. Більше того, цінності індивіда формуються у процесі соціалізації і включають у повсякденному житті впливи як культурні, так і економічні. У сучасному світі можна спостерігати дві тенденції: відбувається уніфікація економіки світу, яка стає ринковою; молодь орієнтується на глобальні культурні традиції. У той же час національні культурні традиції зберігаються у суспільствах, включених у процеси глобалізації. Чим активніше відбувається глобалізація, а з нею уніфікація економічної системи (ринкова економіка), політичної (демократія), тим все більшу роль починає грати національна культура в житті суспільства і, в свою чергу, впливати на їх економічну і політичну системи. «За словами відомого фахівця з економічної історії Дейвіда Ландеса, «якщо ми можемо чого-небудь навчитись з історії економічного розвитку, то це, що культура має вирішальне значення»[1, с. 28]

Економічні, політичні відносини індивід сприймає через власні культурні традиції, а точніше через цінності, які формуються культурними традиціями. У сучасному світі на формування цінностей великий вплив досі мають релігійні традиції. Саме вони можуть визначити, яким шляхом розвитку піде суспільство, та які цінності є у них пануючими. «… найуспішнішими й найзмодернізованішими є країни з протестантською та конфуціанською етикою, найбільшими «невдахами» мусульманські та поганські країни. Класичне християнство в «золотій середині». В середині нього виразно виділяються «католицька» та «православна» зони.»[1, с. 30]

Українське суспільство зазнає впливів візантійських (православ’я), католицьких (греко-католики), з XVIII – XIX століть-- євразійських, XX століття--вестернізації та споживацьких цінностей. Особливістю українського суспільства було те, що воно не стало чисто католицьким або візантійським, а створило свою неповторну українську культурну традицію зі своєю системою цінностей. "Цінності-це підставові ідеї (вірування) переконання, які є основою людської поведінки. Вони визначають те, як ми розуміємо світ і як ми відповідаємо на його виклики."[1, с. 38]

Українські цінності починають формуватися ще за часи Київської Русі. У 988 році, приймаючи християнство, Київська Русь змінювала не тільки державну ідеологію і віру, а й цінності. Особливостями Київського християнства було те, що воно зазнає впливу язичницьких, католицьких, болгарських, візантійських. Оформлюються ці впливи теоретично в праці митрополита Іларіона "Про Закон Мойсеєм даний і про Благодать та Істину в Ісусі Христі втілених, і як Закон відійшов, і як Благодать та Істина всю землю наповнили, і віра на всі народи розпростерлася, і до нашого народу руського і похвала кагану нашому Володимиру, за якого ми охрещені були, і молитва до Бога від усієї землі нашої."[2, с. 31] У київському християнстві немає богообраних народів, всі народи рівні перед Богом, тому що народу дається воля, благодать і призначення тільки Богом. "Благословен Господь Бог наш, Бог християнський, що навістив і дарував спасіння людям своїм, що не дав доостанку творінню своєму ідольською темрявою охопленим бути і в бісівському слугуванні гинути.[2, с. 31]

Індивід пізнає Бога і своє призначення через любов, центром якої є серце, і осмислює через розум, а реалізує через свою волю. Таке християнство отримало назву Софійного, бо Софія -- це практична мудрість, яка реалізується через індивіда та етнос. З падінням Київської Русі ці цінності та ідеологія втрачають державну підтримку.

Новий етап розвитку українських цінностей починається із зіткнення українських цінностей з польськими у межах Речі Посполитої. Католицьке християнство виходило з положень Томи Аквінського, який доводив, що християнство сприймається через розум і віру. Розум--це основа критичного світогляду. Коли ти воюєш з ворогом, ти становишся схожим на нього.

У Києво-Могилянській академії розвивається світогляд про сприйняття християнства через серце і розум. У центрі цього світогляду стоїть окрема особистість, яка використовує і позитив, і негатив для досягнення своєї мети, і є глибоко віруючою людиною. Починається розповсюдження цього світогляду за часи Петра Конашевича-Сагайдачного, який разом з козацтвом вступає в Київське братство. Покозачення України за часи Зіновія-Богдана Хмельницького це і є остаточне затвердження українських модерних цінностей у нашому суспільстві.

Українсько-модерні цінності орієнтують особистість на те, що у неї є призначення, яке вона реалізує через активну діяльність. Реалізуючи своє призначення, індивід стає не тільки щасливим, а і гарно виконує свою роль, реалізує одну із функцій, яка необхідна для розвитку суспільства. Теоретично обґрунтовує цей світогляд Г.С.Сковорода, з його ідеями сродної праці та заняттям своєї ніши у суспільстві.

Такий світогляд орієнтує індивіда на індивідуалізм та пізнання самого себе. Пізнаючи самого себе, індивід розуміє не тільки позитивні та негативні свої сторони, а й розуміє, що він є частиною роду, нації. На цій основі розвивається гуманізм у світогляді індивіда. Особливістю світогляду українського індивіда є те, що крім розуму велику роль грають його почування. Шлях індивіда в своїй більшості іде через індивідуалізм з розумінням самого себе. Наступний варіант – це персоналізм, коли індивід розуміє самого себе, суспільство та свою роль у ньому. Найвищий рівень, на який може вийти індивід, це коли він через своє життя може реалізувати свою культуру та націю, де проявом цього є окрема індивідуальність. „монадна особистість, тобто особистість, що здатна репрезентувати свою націю, свою культуру, свою епоху і тим самим маніфестувати індивідуальну іпостась універсального досвіду.”[3, с. 474]. Таким чином українські модерні цінності розвивають у світогляді індивіда такі особливості:

1.Індивідуалізм.

2.Персоналізм.

3.Монадність.

Соціальна структура, яка базується на українських модерних цінностях, в культурі орієнтується на гуманізм, у політиці -- на демократію. Керівник -- це виборна особистість, яка добре чи погано виконує свою роботу і несе за це відповідальність.

Так за часи Київської Русі князя обирали, а коли він ставав пожиттєвим, велику роль грало віче, за часи козаччини гетьман і старшина обирались і звітували перед козаками .

 В економіці українські модерні цінності створили ринкову економіку з соціальними гарантіями. У козацькій державі селянин був особисто вільним і платив податки, чумаки були прообразом бізнесменів. До основних положень українських модерних цінностей у соціальній структурі належить:

1. Гуманізм у культурі.

2. Демократія в політиці.

3. Ринкова економіка з соціальними гарантіями.

Візантійські та євразійські цінності, хоч і розділені в часі, складають єдину цілісність. Євразійські цінності практично формуються на основі візантійських цінностей.

Тож візантійсько-євразійські цінності починають формуватись у Візантії. Християнська ідеологія Візантії орієнтується на месіанську функцію (православ’я), яку реалізує василевс (імператор). Пізніше, візантійська ідеологія переходить до московського патріархату з невеликою зміною, що месіанську функцію виконують росіяни, а не греки.

Через московський патріархат та Російську імперію візантійсько-євразійські цінності впливають на розвиток українського суспільства та її громадян. Візантійско-євразійські цінності у світогляді особистості на перше місце ставлять месіанську функцію і віру в особливе призначення нації, колективу, та його керівника. Такі цінності схиляють особистість до колективного світогляду, який все пояснює за допомогою ідеології. Візантійсько-євразійські цінності  окремою особистістю сприймаються через:

Ідеологію,

Колективізм,

Індивідуалізм.

Ідеологія може приймати різні форми, Москва – III Рим, Москва – центр III Інтернаціоналу, Москва -- основа російського світу. Колективний світогляд, який є головним для індивіда, орієнтується на загально прийнятне рішення, яке є серединою між геніальністю та посередністю.

Виходячи з цих цінностей, соціальна структура в культурі на перше місце ставить не гуманізм, а культуру з месіанським призначенням. У політиці колектив і особистість делегують свої повноваження керівнику, який здатен виконати месіанську функцію. У сучасних умовах це найчастіше суверенна демократія. При таких цінностях в економіці велику роль буде грати держава, що приведе до панування дирижизма.

Основні положення візантійско-євразійської соціальної структури:

1.Панування месіанської культури.

2.Суверенної демократії.

3.Дирижизму.

Висновки. Дві моделі українського суспільства: українська модерна, візантійсько-євразійська. У житті індивіда та суспільства вони взаємодіють і впливають одна на одну. Їх взаємодія буде ефективною, коли буде спиратись на гуманізм, який є зрозумілим для кожного представника українського суспільства. Це буде можливо тільки тоді, коли гуманізм буде спиратися на українську ідентичність. В український ідентичності для розвитку гуманізму є всі підстави. Українець сприймає оточуючий світ через власні відчуття серцем, осмислює через розум, поєднує їх в єдине ціле, і коли вони стають основою його індивідуальності, реалізує через власну волю. Для такого національного характеру окрема індивідуальність завжди буде мати велике значення, правда буде реалізовуватись через окрему людину і завжди буде мати практичне значення, та ніколи не буде виступати у вигляд загальної ідеї, здатної знецінити життя індивіда.

 

Література:

  1. Ярослав Грицак. Життя, смерть та інші неприємності. – К.: Грані-Т, 2008. – 232 c.
  2. Іларіон, митрополит. Про Закон Мойсеєм даний і про Благодать та Істину в Ісусі Христі втілених. – К.: МАУП, 2004. – 176 с.

3.   Сергій Кримський. / Принципи духовності XXI століття / Дві Русі / За загальною ред. Л.Івшиної. – К.: Факт, 2003. – 495 с.