АНАЛІЗ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГІОНУ

 

Розміщення продуктивних сил, регіональна економіка

Чичкало-Кондрацька І.Б.,

доктор економічних наук, доцент,

Кривоший В.М.,

Полтавський національний технічний

університет імені Юрія Кондратюка

АНАЛІЗ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГІОНУ


Полтавський регіон має потужний науково-виробничий потенціал, але інноваційна активність підприємств досить низька і тенденції розвитку науково-виробничої сфери також мають ряд негативних рис.

У забезпеченні розвитку науково-виробничої сфери Полтавської області важливу роль відіграє промисловість. Промислова продукція у загальному обсязі випуску становить більше 60 %. Регіон спеціалізується на паливній, залізорудній та харчовій промисловості, а також машинобудуванні. Полтавщина посідає перше місце в Україні за виробництвом газового конденсату, сирів жирних та білого кристалічного цукру, забезпечує значні обсяги видобутку нафти, природного газу, залізної руди, виробництва вагонів, дорожньої техніки, вантажних автомобілів, електродвигунів, верстатів, алмазного інструменту, продуктів нафтоперероблення, олії тощо.

Обсяги реалізації промислової продукції у Полтавській області складають біля 5 % від обсягу по Україні в цілому. За 2010 р. збільшення випуску промислової продукції відбулося майже за всіма видами діяльності і становило у цілому 12,6 % [1]. Найбільшу питому вагу в структурі промислової продукції займало виробництво продуктів нафтоперероблення і коксу (32 %), харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (24 %), продукції добувної промисловості (21 %), машинобудування (11 %). За підсумками 2011 р. індекс промислової продукції становив 99,5 %. За останні одинадцять років найбільше зростання обсягів промислової продукції було у 2001 – 2002 рр. (на 32,8 та 37,7 % відповідно), а у 2008 – 2009 рр. спостерігалося значне їх падіння (на 14,1 та 15,7 %). Якщо розглядати розвиток галузей промисловості за усі одинадцять років, то слід зазначити, що одна з найгірших ситуацій спостерігається у легкій промисловості, де відбувається постійне падіння обсягів виробництва.

Можна зробити висновок, що регіон має досить потужний промисловий потенціал, але у ньому спостерігаються певні проблеми, які негативно впливають на інноваційний розвиток науково-виробничої сфери. Зокрема, високий рівень зносу основних виробничих фондів промислових підприємств, низький рівень їх оновлення, впровадження нової техніки, прогресивних технологій, скорочення під час кризи 2008 – 2009 рр. працівників (у т.ч. висококваліфікованих), низька рентабельність операційної діяльності, висока частка збиткових підприємств, що не дозволяє оновлювати виробничу базу. Кількість працівників промисловості за останні десять років скоротилася на 23,5 тис. осіб.

Обсяги сільськогосподарської продукції (у порівняльних цінах 2005 р.) за 2000 – 2010 рр. зросли у 1,7 разу. Починаючи з 2004 р., падіння виробництва спостерігалося у 2009 р. (на 5,5 %) та 2010 р. (на 8,2 %). Протягом 2011 р. сільськогосподарське виробництво зросло проти попереднього року на 31,3 %, у тому числі обсяг виробництва продукції рослинництва – на 43,6 %, тваринництва – всього на 3,1 % [2]. У Полтавській області виробляється біля 6 % загальноукраїнської сільськогосподарської продукції, зокрема 7 % продукції рослинництва та 4 % продукції тваринництва. Причому останніми роками структура сільськогосподарської продукції змінилася у бік зростання частки рослинництва. Збільшилися обсяги вирощування зернових культур, цукрових буряків, соняшника, картоплі, овочів тощо.

Негативним моментом є значне зменшення парку сільськогосподарської техніки: тракторів, зернозбиральних комбайнів, вантажних автомобілів тощо. Кількість працівників у сільському господарстві за десять років скоротилася більше, ніж у 2,5 разу.

Характеризуючи науковий потенціал Полтавського регіону, відзначимо, що в останні роки кількість організацій, котрі виконують наукові та науково-технічні роботи, зменшилася, особливо це стосувалося заводських організацій, де скорочення досягло 2-х разів. Можна відзначити у цій сфері й позитивні процеси – зростання кількості галузевих організацій, зміцнення науково-технічної бази закладів вищої освіти. Більше половини організацій належать до технічних, ще чверть – до сільськогосподарських. У цілому чисельність спеціалістів, які виконували наукові та науково-технічні роботи, порівняно з 1995 р. значно зменшилася, але в їх складі зросла кількість фахівців вищої кваліфікації, збільшилась чисельність тих із них, хто виконує наукові та науково-технічні роботи за сумісництвом, що можна оцінити позитивно. Але чисельність працівників наукових організацій, і особливо дослідників, різко скоротилася.

Позитивні тенденції щодо зміцнення наукового потенціалу Полтавської області намітилися в останні три-чотири роки: зростання кількості спеціалістів, які виконують наукові та науково-технічні роботи, працівників наукових організацій, обсягу наукових і науково-технічних робіт, виконаних власними силами підприємств, та витрат організацій на їх виконання.

Загальний обсяг наукових і науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій, за 1995 – 2008 рр. у поточних цінах збільшився у 7,3 разу, у 2009 р. зменшився на 8,9 %, а у 2010 р. зріс на 18,2 % і становив 58,8 млн. грн. [3, с. 43]. Якщо у 1995 р. найбільшу частку займали  науково-технічні розробки (69 %), а найменшу – науково-технічні послуги (3%), то у 2010 р. останні становили аж 32 %, а питома вага розробок знизилася до 29 %. Частка фундаментальних досліджень зросла з 4 до 20 %, а прикладних зменшилась з 24 до 19 %. Слід відзначити, що після 1995 р. фундаментальні дослідження на заводському рівні практично не здійснювалися.

Головними джерелами фінансування наукових та науково-технічних робіт залишалися власні кошти підприємств та кошти держбюджету. У 2008 та 2010 рр. відбувалося також фінансування з місцевих бюджетів. Збільшилася частка іноземних інвестицій у структурі джерел.

Важливе значення з точки зору нарощування інтелектуального потенціалу регіону має проблема підготовки наукових кадрів. Для області, як і для країни в цілому, характерна тенденція до постаріння кадрів, особливо найвищої кваліфікації. Так, якщо серед кандидатів наук у 2009 р. осіб віком до 40 років нараховувалось 32,9 %, а у віці понад 60 років – 20,8 %, то серед докторів наук відповідно – 6,1 і 43,6 %. У 2009 р. кількість кандидатів наук віком до 30 років зросла в 1,6 разу. Насамкінець значною перешкодою на шляху формування та використання інтелектуального потенціалу є різке скорочення чисельності спеціалістів, які виконують наукові дослідження і розробки, та особливо зростання безробіття серед осіб із вищою освітою.

Характеризуючи активність патентно-ліцензійної діяльності у Полтавському регіоні, слід відзначити скорочення чисельності винахідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, а також зменшення поданих заявок на видачу охоронних документів на винаходи, але при цьому збільшення їх на корисні моделі. Позитивним процесом є зростання кількості використаних раціоналізаторських пропозицій та об’єктів промислової власності.

У цілому, можна зробити висновок, що Полтавський регіон має досить потужний науковий потенціал, але тенденції його розвитку мають ряд негативних рис, характерних і для України взагалі. У той самий час слід пам’ятати, що роль наукового потенціалу в соціально-економічних перетвореннях набуває вирішального значення у зв’язку з переходом країни до інноваційної моделі розвитку. Відповідно зростають вимоги щодо частки і якості творчо-інтелектуальної компоненти в структурі фахової діяльності, особливо інтелектуальної еліти.

Проведемо аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств Полтавського регіону. Позитивним моментом є зростання кількості інноваційно активних підприємств у 2007 р. більше ніж удвічі (до 64 од.), хоча до 2010 р. вона зменшилась до 45 од. [3, с. 75]. При цьому частка інноваційно активних підприємств не перевищувала 15,3 %, а у 2010 р. знизилась до 11,8%. Найбільша частка таких підприємств була у машинобудуванні (47 %) та харчовій промисловості (22 %).  

У 2010 р. 38 підприємств упроваджували інновації, з них 14 освоювало нові або вдосконалені технологічні процеси, у т.ч. 12 маловідходних, ресурсозберігаючих технологій; 1 підприємство впровадило нові методи логістики та розповсюдження продукції, 4 – вдосконалювало діяльність з підтримки  процесів,  19 − освоювало  виробництво  інноваційної продукції [3, с. 13]. 29 підприємств реалізовувало інноваційну продукцію, при цьому лише 4 – експортувало її.

У цілому в 2010 р. підприємствами впроваджено 24 нових, прогресивних технологічних процеси, що у 2,6 разу нижче рівня 2000 р.; освоєно виробництво 72 інноваційних видів продукції, що у 11 разів менше за рівень 2000 р. та в 1,6 разу – за рівень 2009 р. Обсяг реалізованої інноваційної продукції становив 5617,5 млн. грн., або 10,4 % загального обсягу реалізації. При цьому на експорт було поставлено 6,1 % інноваційної продукції [3, с. 13]. Загальний обсяг інноваційних витрат у промисловості за 2000 − 2010 рр. зріс на 85361,8 тис. грн., причому у 2009 – 2010 рр. відбувалося його падіння [3, c. 99 − 100].  У структурі джерел фінансування інноваційної діяльності у 2009 р. 68,1 % становили власні кошти підприємств, 30,9 % − кредити, а у 2010 р. з цією метою використовувалися виключно власні кошти [3, с. 92]. Позитивно можна оцінити розширення протягом 2000 − 2010 рр. у 6 разів парку обчислювальної техніки області.

Аналіз функціонування та розвитку науково-виробничої сфери Полтавської області показав, що основними факторами її розвитку є природо-ресурсний і трудовий потенціал. Найбільшими проблемами, що заважають інноваційному розвитку, є низький технологічний рівень виробництва, високий знос основних засобів, слабка інноваційна активність підприємств.

Серед причин, що стримують інноваційну діяльність машинобудівних підприємств регіону, є, зокрема, недостатня підтримка з боку державної та регіональної влади, брак фінансових ресурсів, нестача висококваліфікованих конструкторських кадрів, незначний попит на інноваційну продукцію на вітчизняному ринку, через що більшість такої продукції іде на експорт, тобто підприємства залежать від кон’юнктури та наявності попиту на зовнішніх ринках.

Оскільки сільськогосподарське виробництво та агропереробна промисловість є важливим напрямом економічного розвитку Полтавського  регіону, починаючи з 2007 р. на його території реалізується, за підтримки Фонду Євразія, проект «Створення регіонального кластеру виробників екологічної продукції», до якого увійшло ряд переробних підприємств області. З 2010 р. іде робота над створенням у Полтавській області технопарку «Екостандарт», що спрямований на впровадження наукових розробок як у сільське господарство, так і у промисловість та будівництво.  

Література

  1. Соціально-економічне становище Полтавської області за 2010 рік. –  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.poltavastat.pi.net.ua
  2. Соціально-економічне становище області за 2011 рік. –  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.poltavanews.com.ua
  3. Статистичний збірник «Наукова та інноваційна діяльність у Полтавській області за 2010 рік» / [за ред. Л.В. Калашник]. – Полтава: Головне управління статистики у Полтавській області, 2011. – 158 с.