ПАТЕНТНА СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

 

ПІД- СЕКЦІЯ 4. Інноваційна економіка

Агілєра Амайа Г.В.Х.

Магістр гр. ІВ-11(м) Приазовський державний технічний університет

ПАТЕНТНА СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Агілєра Амайа Г.В.Х. Патентна складова інноваційного розвитку. В роботі проаналізовано кількість одержаних патентів в Європейському патентному відомстві та структуру одержаних патентів серед провідних компаній світу.

Ключові слова: патент, заявка, структура, галузевий склад, компанія.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день стрімкий розвиток виробництва та науки вимагає від кожного підприємства залучення до світового інноваційного процесу та процесу інтелектуалізації виробництва. Безпосереднім механізмом залучення є процес отримання охоронного документу (патенту) на той чи інший винахід (корисну модель) що представляють собою наукову, технічну новизну та є придатними для використання. Саме тому як показник інноваційної діяльності такої активності може виступати кількість отриманих патентів на підприємствах та вміння їх раціонально комерціалізувати.

Аналіз останніх публікацій. Проблемам дослідження патентів та патентних ресурсів, їх значення для успішної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки присвячено багато праць провідних українських та зарубіжних учених. В цьому контексті можна виділити таких учених: Федулову Л.І., Орлюк О.П., Цибульова П.М., Макарова В.Л., Федченко Л.Ю., Пласичук В.П., Коршикова И.А, Гальчинский С.А., Губский Б. В., Бромберг Г.В. , Друкер П., Шумпетер Й., Опенлендера К., Мэнсфилда Е., Санто Б., Клайнкнехта А. та інших.

Мета роботи полягає в дослідженні динаміки прямих європейських патентів в рамках EPC, та міжнародних патентів у рамках PCT виданих Європейським патентним відомством, а також у виявленні галузевих тенденцій патентування серед провідних компаній світу.

Викладення основного матеріалу дослідження. Європейське патентне відомство ( надалі ЄПВ) – це один з органів Європейської патентної організації (надалі ЄПО), на який покладені виконавчі функції, що полягають у розгляді європейських заявок на патенти і прийнятті рішень про видачу патентів на винаходи [1]. ЄПВ пропонує винахідникам єдиний порядок застосування, що дає можливість просити про отримання патентної охорони в 40 європейських країнах. Статистичні дані відображають бурхливий розвиток ЄПВ: 100 000-на заявка була подана у 1983 році і вже через вісім років загальна кількість заявок склала 500 000. Вже у 1997 році ці цифри досягли мільйонної позначки [2].

На сьогоднішній день за даними на 2010-2011 роки (рис.1) ми можемо бачити наступну структуру. Загальна структура поділена на: заявки що були подані у рамках ЕРС та заявки що були подані у рамках РСТ. Ці складові за загальною кількістю патентів, не мали суттєвих змін. У 2010 році вони складалася на 25% з заявок що були подані у рамках ЕРС і 75% заявок поданих у рамках РСТ. У 2011 році ця структура склалася наступним чином: 30% заявок що подані у рамках ЕРС та 70% заявок поданих за процедурою РСТ. Тобто у порівнянні з 2010 роком у 2011 році кількість заявок що були подані безпосередньо через європейську подачу документів зменшилася на 12,4%. А кількість заявок що були подані за процедурою РСТ у 2011 році зросла на 10,7% у порівнянні з показниками 2010 року. Загальна кількість заявок поданих у 2011 році склала на 3,7% більше ніж було подано у 2010 р.

Роль інтелектуальної власності в економічному розвитку зростає в усьому світі, випереджаючи значущість засобів виробництва і природних ресурсів. За оцінками Світового банку, фізичний капітал в сучасній економіці формує 16% загального обсягу багатства кожної країни, природний - 16%, а людський творчий капітал – 64% [3, С.13].

 

Рисунок 1. Структура подачі прямих патентних заявок у рамках EPC, та міжнародних заявок у рамках PCT за 2010-2011рр. (в шт.) [2]. 

 

Світові компанії, що займають не останнє місце на світовій економічній арені направляють свої сили на переорієнтацію виробництва на інтелектуальну складову. Наглядно можна проаналізувати цей процес на прикладі десяти провідних компаній світу (табл.1).

За кількістю одержаних патентів за 2011 рік ми бачимо, що в десятку провідних компаній світу в галузі патентування ввійшло 5 європейський компаній, 2 американські, 2 південнокорейські та 1 японська компанія. Першу трійку складають європейські компанії: Siemens що отримала 2235 патентів та Philips – 1759 патентів і корейська компанія Samsung на рахунку якої 1733 патентів. Наразі Siemens вважається одним з провідних концернів світу, що працює у галузі електротехніки, електроніки, енергетиці, машинобудування, медицині, зв'язку та світлотехніки. Виплати на витрати на НДДКР у 2010 фінансовому році склали 3,846 млрд євро. Компанія Philips за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності, є одним з лідерів по запатентованим винаходам. За роки діяльності концерн зареєстрував понад 115 тис. патентів у більш ніж 60 напрямках бізнесу. Компанія Samsung у 2011 році змогла показати один з найбільших рівнів комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності і стала третьою компанією за рівнем виручки. Розглянемо галузеву структуру патентів на 2011 рік (рис.2).

Таблиця 1

Основні показники великий компаній, щодо патентування

Назва підприємства

Штаб-квартира

Галузь

Виручка, млрд

Число патентів

 

1

Siemens

Берлін та Мюнхен, Німеччина

Електроніка, медобладнання

   $75,97

2235

2

Philips

Амстердам, Нідерланди

Електроніка, медобладнання

$25,42

1759

3

Samsung

Сеул, Південна Корея

Електроніка

$ 143,1

1733

4

Basf

Людвігсхафен,

Німеччина:

Хімічна промисловість

$63,87

1638

5

LG Group

 

Сеул,

Південна Корея

Машино-будівництво, нафтохімія

$78,89

1493

6

Qualcomm

Сан-Діего, Каліфорнія, США

Засоби зв’зку

$10,99

1682

7

General Electric

Фэрфилд

Коннектикут, США

Електротехніка

медобладнання

$150,21

1325

8

RobertBosch

 

Герлінген, Німеччина

Машино-

будівництво

$67,5

1192

9

Ericsson

Стокгольм,

Швеция

Машино-

будівництво

$226,9

1148

10

Mitsubishi

 

Токио,

Япония

Машино-

будівництво

…..

1082

Найбільша кількість патентів зосереджена саме на галузі електроніки та медобладнання (48%), далі з великим відривом – машинобудівна галузь (35%), хімічна промисловість та галузь засобів зв’язку займають по 11% від загальної кількості отриманих патентів провідними компаніями світу. Таким чином галузь електроніки та медобладнання найбільш активно розвивається у плані нових технологій, винаходів та розробок, на цю сферу приходиться близько половини від загальної кількості патентів.

 

Саме тому у вищезазначеному рейтингу перші місця належать найбільш успішним світовим компаніям Siemens та Philips, що працюють у галузі електротехніки, електроніки, енергетиці, машинобудування, медицині, зв'язку та світлотехніки.

         Висновки. На сьогоднішній день в умовах інформаційного суспільства результати інтелектуальної діяльності є невід’ємною складовою стабільного

розвитку компанії та її прибутковості. В умовах кризи саме патенти, представляючи собою унікальний винахід тощо, можуть стати запорукою виживаності підприємства під натиском негативних явищ світової та національної економіки. 

Список використаної літератури

  1. Скордамалья В. Право інтелектуальної власності ЄС. — Київ: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2005. — 156 с. — (Право ЄС). — 110 экз.
  2. Європейське патентне відомство [Електронний ресурс]. ‑ Режим доступу: http://www.epo.org/
  3. Доріс Лонг. Захист прав інтелектуальної власності: норми міжнародного і національного законодавства та їх правозастосування. Практичний посібник. – К.: «К.І.С.», 2007. – 448 с.
  4. Цибульов П.М.Управління інтелектуальною власністю. – К.:Держ.ін-т інтел.власн., 2009.-312с.