ВПЛИВ ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВИПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНИХ
Краснова Н.П.
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
ВПЛИВ ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НА ВИПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНИХ
Під громадською діяльністю у виправній установі слід розуміти форму активного ставлення, спрямовану на розвиток у засуджених цивільної активності, корисної ініціативності, здорових інтересів і потреб, навичок раціонального використання вільного часу.
Громадська діяльність у виправних установах має ряд особливостей, до яких можна віднести: 1) специфіку особистості засудженого, правовий стан якого відрізняється від правового положення вільних громадян значним обмеженням. Крім того, особа засудженого значно деформована в етичних і естетичних відносинах; 2) наявність певних правил, наказаних кримінально-виконавчим законодавством, до яких відносяться ізоляція засуджених від суспільства, обмеження часу на виправлення засуджених, наявність чіткого режиму і строго регламентованого способу життя тих, що відбувають кримінальне покарання; 3) єдині режимно-педагогічні вимоги відповідно до певних умов пенітенціарного закладу; 4) педагогічно несприятливе середовище злочинців, наявність малих груп негативної спрямованості, шкідливих традицій негативної установки до покарання і неадекватної самооцінки більшості засуджених.
У зміст громадської діяльності в УВП входять різні заходи, спрямовані на формування у засуджених загальноприйнятих в суспільстві норм моралі, розумних потреб і інтересів, підвищення духовного, фізичного і культурного рівнів на основі психологічних особливостей засуджених, тих, що відбувають покарання в різних умовах.
Основними завданнями громадської діяльності у виправній установі є: розвиток у засуджених громадської активності і творчої ініціативи; виховання у них потреби брати участь в суспільному житті колективу загону і колонії; виховання здатності вірно розуміти процеси, які відбуваються в суспільному житті загону, колонії, країни; розвіювання злодійських традицій, кримінальної романтики, боротьба з „естетикою” злодійських законів; формування суспільної мотивації, уміння долати труднощі, які пов’язані з суспільною діяльністю; підвищення загальної культури засуджених; розвиток творчих здібностей, умінь і навичок.
Громадська діяльність даватиме результати, якщо до її організації і змісту надається ряд вимог: різноманітність видів діяльності, творчість, співпраця засуджених, їх позитивні взаємини в ході її виконання, співпраця засуджених і персоналу колонії, опора на актив, малі групи позитивної спрямованості, організація перспектив, аналіз ефективності заходів, використання ситуацій, що вимагають напруги фізичних і психічних сил тощо.
Організація громадської діяльності спирається на наступні принципи: принцип цілеспрямованості і свідомості, опора на корисну активність засуджених; принцип зв’язку з життям суспільства, колонії, відділення; принцип єдності вимог і пошани до особи; принцип урахування вікових і статевих особливостей особи засуджених; принцип систематичності, послідовності, узгодженості і спадкоємності різних форм суспільної діяльності; принцип диференційованого підходу з урахуванням інтересів і мотивів різних груп, а також умов відбування покарання.
Існує три групи засуджених. Перша група – активно беруть участь у громадському житті колонії. Друга – не беруть участь у громадському житті колонії. Третя група – хотіли б брати участь, але їм не доручають.
За критерієм мотивації є наступні групи. Для першої групи характерна позитивна мотивація (беруть участь, щоб довести своє виправлення, щоб боротися з порушниками режиму). Для другої групи характерна негативна мотивація (беруть участь, щоб легше жилося в колонії). Для третьої групи характерна суперечлива мотивація (беруть участь, щоб мати додаткові пільги).
Важливу роль у громадській діяльності грають доручення. Одне із завдань персоналу пенітенціарного закладу полягає в тому, щоб добитися участі в громадській діяльності всіх засуджених, тобто добитися того, щоб кожен засуджений, такий, що знаходиться в колонії, мав конкретне суспільне доручення.
Одне з провідних місць в цій системі займає громадська атестація засуджених. До складу комісій, які проводять атестацію вихованців, разом з вихованцями і представниками адміністрації входять і представники самодіяльних організацій. Комісія розробляє критерії та визначає рівень виправлення й ресоціалізації засуджених.
У ході атестації здійснюється перехід із ступеня на ступінь, з нижчого на вищий і назад, залежно від результатів діяльності та поведінки.
Читацька і глядацька конференції також є однією з форм суспільної діяльності. Вони вчать засуджених уважному читанню (перегляду), вдумливому аналізу прочитаного (побаченого), допомагають глибше осмислювати твори мистецтва. Конференції відповідають прагненню засуджених ділитися думками про прочитане (побачене), дають багатий матеріал для вивчення їх естетичних інтересів.
Критеріями відбору книг і відеофільмів для обговорення служать ідейність, доступність, врахування віку і освіти засуджених, актуальність і життєва значущість даної проблеми для даної аудиторії.
Для керівництва підготовкою до конференції, особливо читацької, доцільно створити комісію, до складу якої слід включити фахівця (залежно від теми конференції), вчителя загальноосвітньої школи, двох-трьох активістів. При підготовці читацької конференції важливо мати не менше п’яти-шести екземплярів книг, вибраних для обговорення, які можна використовувати також для виставок і оглядів та одночасно видавати читачам.
Тематичні вечори – комплексна форма суспільної діяльності, що включає театралізовані уявлення, музичні вечори, живе слово людей, запрошених на вечір.
Структура тематичного вечора визначається метою, змістом і умовами проведення. У одному випадку вечір може складатися з доповіді, художньої частини, масових ігор, вікторини тощо. В іншому – робиться коротке вступне слово ведучого, а потім йдуть виступи учасників вечора. Вечір може складатися з однієї літературно-музичної композиції.
Святковість, урочистість тематичного вечора досягаються яскравими, емоційними виступами, вітаннями шефів, а також музичним оформленням.
У багатьох відділеннях проводяться диспути. Це форма колективного обговорення гострих питань і проблем соціального життя, суспільних відносин, культури.
Для підготовки і проведення диспуту створюється ініціативна група, в яку входять найбільш ерудовані засуджені. Вона визначає тему диспуту з урахуванням інтересів засуджених, після цього розробляються питання (п’ять-шість). З урахуванням особливостей аудиторії ініціативна група роз’яснює предмет майбутньої суперечки, рекомендує необхідну літературу; проводяться лекції з теми диспуту, вивішується барвисто оформлене оголошення з вказівкою теми, питань, дати і місця його проведення.
Важливо, щоб диспут проходив в атмосфері взаємної доброзичливості, щоб засуджені могли говорити щиро і були упевнені, що їх ніхто не засудить за невірні висловлювання.
Для керівництва диспутом підбирається ведучий – людина, що добре розбирається в темі, користується пошаною у засуджених. Диспут відкривається вступним словом ведучого (10-15 хвилин). Потім – вільний обмін думками, суперечка присутніх і завершальне слово ведучого (сутність розбіжностей, аргументація основних точок зору, підсумки диспуту). За часом диспут повинен тривати не більше півтори години.
Заняття в колективах художньої самодіяльності допомагають в ідейному зростанні засуджених, в розширенні їх культурного кругозору, у вірному розумінні призначення творів літератури і мистецтва, сприяють розвитку самодіяльної творчості, залученню до цінностей культури. Особливу увагу слід звертати на етичний рівень репертуару художньої самодіяльності, актуальність і художню гідність.
У суспільній діяльності велику роль грають різні форми фізкультурно-масової роботи.
Заходи щодо фізичної культури і спорту, як правило, плануються в планах виховної роботи, особливо на вихідні і святкові дні.
Фізкультурно-спортивну роботу організовує і проводить секція дозвілля ради колективу колонії і загону під керівництвом і контролем адміністрації колонії.
Секція фізкультурно-спортивної роботи колонії складає план роботи, в який включаються наступні питання: сприяння адміністрації колонії в проведенні уранішньої фізичної зарядки і спортивних змагань; устаткування спортивних майданчиків; ремонт спортивного інвентарю і майна; проведення загальноколоністських спортивних заходів, спартакіад, змагань з різних видів спорту, проведення спортивних свят.
У положенні про змагання вказуються мета і завдання заходів, час і терміни їх проведення, склад учасників, порядок визначення переможців і інші організаційні питання. Як правило, положення про змагання готуються не пізніше чим за місяць до їх початку і прямують у всі відділення колонії. Склад головної суддівської колегії по проведенню змагань пропонується радою колективу колонії. Після закінчення змагання в урочистій обстановці проводиться підведення підсумків.
Одним з важливих розділів фізкультурно-спортивної роботи є організація навчально-тренувального процесу в спортивних секціях. Керівництво спортивними секціями, як правило, доручається засудженим з числа колишніх спортсменів, яких підбирає, готує і рекомендує секція фізкультурно-спортивної роботи спільно з радою колективу колонії. У кожній секції призначається староста і обирається бюро секції.
Серед форм фізкультурно-спортивної роботи із засудженими велике місце займає виробнича гімнастика, завданнями якої є зняття стомлення, підвищення трудової активності людини, а також виховання у засуджених звички до щоденних фізичних вправ і залучення їх до регулярних занять фізичною культурою і спортом у вільний від роботи час.
Значний інтерес для засуджених мають спортивні конкурси. Ці нетривалі за часом змагання, які не вимагають спеціальної підготовки і можуть проводитися в будь-який вільний час, тому що умови конкурсів прості. Вони, в основному, сприяють закріпленню раніше отриманих умінь і виробленню фізичних якостей.
Конкурси „силачів”, наприклад, включають такі вправи, як підтягування і віджимання в упорі лежачи. Ці змагання бажано проводити в декілька турів. Особисті місця визначаються по кількості підтягань і віджимань, зроблених кожним засудженим у всіх турах. Командні результати між відділеннями виводяться по сумі всіх підтягань і віджимань, набраних членами відділень.
Перетягування каната. Дві команди з однаковою кількістю засуджених стають на однаковій відстані від центральної лінії. За сигналом кожна команда прагне перетягнути своїх суперників на свою сторону за центральну лінію. Потім зустрічаються дві інші команди. Що перемогли своїх супротивників, зустрічаються між собою в боротьбі за I і II місця, а програвши – за III і IV місця. Якщо команд буде більше, то змагання проводяться з вибуванням програвших до півфіналу. Що перемогли в півфіналах розігрують I і II місця, а програвши – III і IV місця.
Легкоатлетичні конкурси. Забіги можуть проводитися на дистанції від 20 до 60 м залежно від віку учасників. Для проведення конкурсу необхідно намітити дистанцію (точність тут не обов’язкова, важливо, щоб всі учасники пробігали одну і ту ж відстань). Потім проводяться попередні забіги по 4 людини в кожному. За наслідками попередніх забігів формується склад учасників півфінальних забігів. У них повинні стартувати ті, хто в попередніх забігах прийшов першими і другими. Після закінчення півфінальних забігів визначається склад учасників фінальних забігів. Якщо кількість учасників конкурсу велика, то слід провести і чвертьфінальні забіги. Аналогічно можна проводити конкурси виконавців вправ уранішньої фізичної зарядки.
Проведення спартакіади, як правило, планується після проведення різних змагань і конкурсів. Вона повинна бути підсумком всієї спортивно-масової роботи виправного закладу.
Спартакіада – це комплекс змагань, що проводяться між відділеннями колонії. Проведення спартакіади можливе в будь-якій колонії, навіть там, де відсутні спеціально підготовлені майданчики.
Спартакіада відділення проводиться зазвичай перед загальноколоністською, за її результатами комплектується збірна команда відділення. Програма спартакіади відділення залежить від загальноколоністської програми. Спартакіада відділення може включати змагання: по уранішній фізичній зарядці (на краще виконання), по волейболу, легкій атлетиці, настільному тенісу, гирьовому спорту, гімнастиці (підтягання), шашкам, шахам тощо. Бали командам нараховуються таким чином: за I місце – 1 очко, за II місце – 2 очка, за III місце – 3 очка. Якщо у будь-якому виді змагань відділення не виставляє команду, вона отримує одне штрафне очко.
Спартакіади проводяться в основному в суботні і недільні дні. Після закінчення змагань по кожному виду спартакіади бали, нараховані командам, вписують у звітний протокол спартакіади. При цьому вирішується і завдання визначення командних місць, як в кожному виді окремо, так і в спартакіаді в цілому.
Підсумки спартакіади, як правило, підводяться на спортивному святі відділення (колонії). У програму свята необхідно включити підведення підсумків спартакіади, показові виступи кращих спортсменів (гирьовиків, гімнастів та ін.), різні ігрові „комічні” естафети. Важливо провести нагородження засуджених за підсумками спартакіади.
Спартакіада проводиться при будь-якій кількості команд.
Таким чином, громадська діяльність, що проводиться цілеспрямовано, систематично і різноманітно, робить дозвілля засуджених цікавим, заповненим суспільно корисними, культурними, пізнавальними і розвиваючими заходами, а отже, робить істотний вплив на виправлення засуджених.
