ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ У СПЕЦІАЛЬНИХ ВИХОВНИХ УСТАНОВАХ

 

ПІД-СЕКЦІЯ 5. Соціальна педагогіка

Караман О. Л.,

доцент, кандидат педагогічних наук,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

 

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ

У СПЕЦІАЛЬНИХ ВИХОВНИХ УСТАНОВАХ


Стаття 124 Кримінально-виконавчого кодексу України визначає основні напрями, форми та методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі. У ній сказано, що у колоніях проводиться моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності [2, с. 65]. Отже, правове виховання є одним з провідних напрямів соціально-виховної роботи з неповнолітніми засудженими у спеціальних виховних установах (виховних колоніях для неповнолітніх).

Під правовим вихованням розуміють сукупність виховних заходів, які спрямовані на формування в засуджених здібностей правильно розуміти призначення та сутність законів; виховання стійкого переконання в необхідності їх дотримання; виробку стійких навичок їх точного виконання.

Відповідно до відомчих інструкцій правове виховання засуджених обов’язково планується та проводиться із засудженими в колонії щоквартально.

Основними завданнями правового виховання неповнолітніх засуджених є: 1) пропаганда правових знань, роз’яснення сутності чинних законів України; 2) доведення справедливості та гуманності законів; 3) прищеплення поваги до законів, вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; сприяння вихованню навичок їх добровільного виконання; 4) ознайомлення засуджених з їх обов’язками і правами, роз’яснення необхідності суворого їх виконання; 5) розвіювання версій про непричетність до злочину та несправедливість кримінального покарання; 6) роз’яснення принципу незворотності покарання за скоєний злочин [1, с. 91 – 95].

У виховних колоніях для неповнолітніх практикуються такі організаційні форми правового виховання: 1) заняття з основ правових знань (лекції, бесіди, диспути, конференції); 2) організація роботи юридичних консультацій; 3) наочна інформація на правову тематику; 4) оформлення куточків правових знань; 5) розгляд заяв, пропозицій та скарг засуджених; 6) прийом засуджених з особистих питань; 7) вечори запитань та відповідей; 8) відкриті судові засідання; 8) радіо, телебачення, спеціальні кінофільми, періодична преса тощо.

Відповідно до рекомендацій Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо організації вільного часу засуджених правовому вихованню обов’язково підводяться правові години два рази на тиждень в понеділок і четвер. У ці години проводяться заняття із засудженими з вивчення основ правових знань за окремо розробленим планом, у якому визначається тематика та обсяг занять.

Іншим відомчим документом – Положенням про порядок реалізації у виправних та виховних колоніях програм диференційованого впливу на засуджених, затвердженим наказом ДДУПВП від 17.06.2004. № 116, – затверджується обов’язкова участь засуджених у програмі «Правова просвіта», метою якої є роз’яснення прав і обов’язків, розвиток та виховання поваги до законів, формування правомірної поведінки в період відбування покарання та після звільнення неповнолітніх засуджених.

Основними формами реалізації програми є: 1) забезпечення новоприбулих засуджених пам’яткою про їх правовий статус; 2) правове навчання за курсом «Права людини та громадянина»; 3) інформаційні години, юридичні консультації за допомогою викладачів та студентів юридичних ВНЗ та спеціальностей; 4) вечори запитань та відповідей із запрошенням представників обласного управління Державної пенітенціарної служби України, суду, прокуратури, органів внутрішніх справ тощо.

Особливу роль в правовому вихованні засуджених відіграє режим. Саме в режимі реалізується сутність процесу відбування кримінального покарання – кара. Вона проявляється в установленому законом комплексі правових та побутових обмежень засуджених. Проте режим здійснює не тільки каральну функцію, але й виховну, примушує засуджених змінити своє ставлення до норм закону, правил співжиття, привчає їх до порядку та дисципліни.

Значення режиму в правовому вихованні засуджених полягає  створенні необхідних умов для успішного використання інших засобів і форм впливу на засуджених, передбачає порядок залучення засуджених до праці та навчання, організації дозвілля тощо. Роль режиму значно підвищується, якщо він відповідає принципам і вимогам доцільності, точності, загальності, визначеності.

Режим відбування кримінального покарання обмежує права та свободи засуджених і тим самим створює можливості не лише для ізоляції злочинців, а й для проведення з ними цілеспрямованої виховної роботи.

Таким чином, правове виховання є одним з провідних засобів досягнення мети пенітенціарного процесу – виправлення та ресоціалізації неповнолітніх засуджених, що полягають у позитивних змінах в особистості засуджених, готовності до самокерованої правослухняної поведінки, повернення до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Література

  1. Дрижак В. В. Пенітенціарна педагогіка : навч. посібник / В. В. Дрижак. − Чернігів, 2008. − 260 с.
  2. Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х. : ПП „ІГВІНІ”, 2007. – 96 с.