ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

 

УДК 351.746.1(477)

 

ГАЛИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

Старший викладач Одеський державний  аграрний університет

 

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Важливим джерелом фінансування м’ясопереробної галузі є прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Частка ПІІ у промисловість у загальній структурі накопичених ПІІ у 2006-2008 рр. скоротилась з 28,2 % до 22,6 %, у 2009 р. зросла до 33,2 %, а в 2010 р. знову знизилась до 31,4 % (табл. 1). Для іноземних інвесторів привабливішими були інші види економічної діяльності з більш високим рівнем рентабельності та швидким обігом капіталу: фінансова діяльність, торгівля, операції з нерухомим майном.

Таблиця 1

ПІІ в аграрний сектор України*

 

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

ПІІ, усього, млн дол. 

у тому числі:

у переробна  промисловість

21607,3

(100 %)

6111,1

(28,2 %)

29542,7

(100 %)

7996,1

(27,0 %)

35616,4

(100 %)

8052,6

(22,6 %)

39906,3

(100 %)

13254,1

(33,2 %)

44708,0

(100 %)

14042,6

(31,4 %)

* наростаючим підсумком з початку інвестування

 

Секторальний розподіл ПІІ свідчить, що найбільш привабливими для іноземних інвесторів галузями промисловості протягом багатьох років залишаються підприємства харчової, промисловості, зокрема  м’ясопереробні підприємства. Це пояснюється схильністю інвесторів до вкладання коштів у менш ризикові виробництва, які гарантують отримання прибутків за відносно короткий період.  Таким чином, розподіл ПІІ в аграрному секторі України характеризується значними структурними диспропорціями (технологічними, галузевими, регіональними, по джерелах інвестування), що загрожує поглибленням дисбалансів товарних і фінансових ринків, консервацією неефективної структури виробництва, монополізацією окремих стратегічно важливих або соціально значущих сфер економіки, нераціональним використанням сировинно-ресурсної бази та виробничих потужностей.

Відтак пріоритетними напрямами удосконалення фінансових механізмів структурних змін м’ясопереробної  галузі  мають бути наступні:

 1.  Стимулювання інвестування підприємствами  переробної промисловості власних коштів у розвиток та модернізацію виробництва, що передбачає:

  • зниження податкового навантаження на виробництво високотехнологічної продукції у промисловості, застосування механізмів пільгового оподаткування та диференціації ставок оподаткування для підприємств, що впроваджують інновації, шляхом внесення змін до розділу V «Особливості в оподаткуванні та митному регулюванні інноваційної діяльності» Закону України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV, а також шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України;
  • запровадження обмежень не лише щодо мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, визначених у ст. 145 Податкового Кодексу України, але й щодо максимальних строків їх використання, що змусить промислові підприємства проводити більш виважену амортизаційну політику, не допускати нецільового використання амортизаційних коштів та сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності;
  • запровадження системи державного контролю цільового використання амортизаційних фондів на цілі інвестування у виробництво.

 2. Підвищення ефективності використання капітальних видатків Державного бюджету на фінансування промисловості та активізація державної бюджетної підтримки високотехнологічних виробництв, що вимагає:

  • розроблення і внесення до Державного бюджету на 2012 р. цільових програм фінансування високотехнологічних виробництв та галузей, а також програм фінансування розвитку наукової інфраструктури у сфері промисловості;
  • розроблення з урахуванням світового досвіду та напрацювань вітчизняних експертів Національної стратегії розвитку промисловості, у якій би були враховані останні світові тенденції розвитку високих технологій у промисловості;

 3. Активізація банківського кредитування промисловості, що зумовлює необхідність:

  • забезпечення оптимізації строкової структури банківських кредитів промисловим підприємствам шляхом збільшення частки довгострокових кредитів, що передбачає запровадження податкових пільг для банків, які здійснюють довгострокове кредитування промислових підприємств, а також запровадження механізмів державного, приватного та синдикованого гарантування таких кредитів та визначення критеріїв надання державних гарантій;
  • подальшого зниження облікової ставки НБУ, що сприятиме зниженню процентних ставок банків за кредитами та пожвавленню кредитування;
  • запровадження комерційними банками програм надання інвестиційно-інноваційних кредитів промисловим підприємствам, для чого необхідно рекомендувати НБУ розробити систему заходів щодо заохочення таких банків (пільгові умови щодо їх рефінансування тощо).

 4. Заохочення іноземного інвестування промисловості, що має включати:

  • запровадження заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату та підняття інвестиційного іміджу України, у тому числі: спрощення процедур започаткування та ведення бізнесу, землевідведення, практична реалізація принципів «єдиного вікна» для інвесторів, забезпечення дієвої інформаційної підтримки іноземним інвесторам, запровадження ефективної системи страхування ризиків, гармонізація системи технічного регулювання;
  • опрацювання та застосування світового досвіду щодо надання сприятливих умов інвестування для іноземних інвесторів, які вкладають кошти у технічне переобладнання промислових підприємств та розвиток високих технологій;
  • внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18.09.1991 р. у частині забезпечення надання державних гарантій прав іноземних інвесторів та захисту інвестицій (ст. 18 та 19) стосовно визначення органів державної влади, які відповідатимуть за виплати компенсацій та відшкодування збитків іноземним інвесторам, а також стосовно конкретизації джерел та строків цих виплат.

 5. Розвиток альтернативних механізмів фінансування структурних змін у промисловості, що передбачає:

  • удосконалення законодавчої бази функціонування ринку фінансового лізингу в Україні шляхом внесення змін до Закону України «Про фінансовий лізинг» у частині визначення предмету лізингу, захисту прав лізингодавців та лізингоодержувачів, а також страхування лізингових операцій;
  • прийняття законодавчого акту, що регулює відносини в сфері венчурного інвестування інноваційної діяльності, передбачає визначення порядку інвестування венчурними фондами науково-технічних робіт на промислових підприємствах;
  • приведення нормативно-правової бази функціонування ІСІ в Україні у відповідність з європейськими стандартами у частині захисту прав інвесторів та розширення сфер їх діяльності;
  • здійснення гармонізації стандартів фінансової звітності вітчизняних компаній з міжнародними стандартами, що дозволить підвищити прозорість та відкритість їх діяльності і здійснювати публічні розміщення акцій (ІРО) на фондових біржах світу.