Стратегічне значення галузі машинобудування в економічному розвитку України

 

 

Мазуренок О.Р.

аспірант, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна

 

Стратегічне значення галузі машинобудування в економічному розвитку України


Машинобудування - система взаємозв'язаних галузей, що виробляють машини і устаткування, і тим забезпечують технічне переоснащення всього господарства країни, задовольняють споживчий попит населення на різноманітні апарати та прилади побутового призначення, створюють економічний та оборонний потенціал держави. 

Скорочення світового попиту впродовж 2008-2011 рр. на вітчизняну машинобудівну продукцію, спричинене рецесійними процесами у світовій економіці, привело до втрат експортерами зовнішніх ринків збуту.

Для того, щоб хоч якось реанімувати економіку України уряд прийняв Закон  України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, відповідно до якого стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності на 2011-2021 роки в Україні є: [3]

1) освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;

2) освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;

3) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;

4) технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;

5) впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

6) широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;

7) розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.        

Виходячи з кон'юнктури  світового  і  внутрішнього  ринку  та  Законів України  "Про  інноваційну  діяльність"  та "Про пріоритетні напрями  розвитку   науки   і   техніки   в   Україні" до пріоритетних виробництв,  які можуть сприяти досить швидкому підвищенню рівня  промислово-технологічної  переробки  та посиленню конкурентоспроможності продукції можна  віднести: 
- у машинобудуванні      -     виробництво     авіаційної     і ракетно-космічної   техніки, приладобудування, суднобудування, автомобілебудування,  виробництво  новітнього  рухомого  складу та іншого обладнання для залізничного транспорту, міських  автобусів великої   та   особливо   великої  місткості,  дорожньобудівельної техніки,  комунального машинобудування,  енергетичних агрегатів  - паливних     елементів     та     техніки     на     їх    основі, верстато-інструментальне,   енергетичне   і   сільськогосподарське машинобудування, окремі виробництва електронної техніки та засобів зв'язку; [4]
- у металургійній   промисловості   -    виробництво    тонкого автомобільного листа, високоміцних та водо- і газопровідних труб з покриттям,  алюмінієвої  фольги  і  губчастого  титану,   сталевих канатів та арматури; [4]

Одним із основних недоліків розвитку машинобудівного комплексу на сьогоднішній день залишається високий ступінь фондомісткості, довготривалі періоди окуплення інвестицій. До особливостей недосконалої діяльності машинобудівних підприємств можна також віднести застаріле обладнання (більше 80% зносу), наявність невикористаних ресурсів, серед яких можна виділити наступні: виробничі площі, не повністю завантажене обладнання, неліквідні товарно-матеріальні цінності. Ще одним із недоліків сучасних машинобудівних підприємств є вузька спеціалізація та недостатньо висока технологічна база, застарілі функції управління.

Дана галузь має велике стратегічне значення для зміцнення економіки України і становлення її як незалежної високорозвиненої держави. Особливо важливим є внесок машинобудування в прискорення темпів НТР, інтенсифікацію економічного розвитку та підвищення продуктивності праці як за рахунок постійного технічного прогресу в самій галузі, так і за рахунок забезпечення всіх галузей господарства найновішими знаряддями праці. Для машинобудування характерні особливо велика складність і розгалуженість внутрішньогалузевої структури, широкий асортимент продукції, активна участь у територіальному та міжнародному поділі праці
В Україні проблеми та перспективи розвитку галузі машинобудування безпосередньо пов’язані зі стратегією економічного розвитку країни. Так як машинобудівний комплекс України містить значний науково-виробничий потенціал (тут зосереджена третина промислово-виробничих фондів і майже половина промислового виробничого потенціалу країни), то сучасна стратегія державної промислової політики повинна бути направлена на зростання темпів випуску науковоємної продукції високого технологічного рівня, освоєння нових конкурентноздатних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу. 
Тому для ефективного розвитку галузей машинобудування пропонуємо впровадити ряд заходів, а саме:
1) проведення науково-технічної політики розвитку машинобудування, сприяння підвищенню рівня технологічних процесів та екологічної безпеки; 
2) забезпечити потреби комплексу вітчизняною технікою і обладнанням для впровадження сучасних технологій у виробництво; 
3) розробка ефективних пропозицій щодо удосконалення умов фінансування, оподаткування, кредитування, особливостей приватизації підприємств вітчизняного машинобудування;
4) залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для освоєння виробництва нової техніки і обладнання, оновлення основних фондів, технічного переозброєння і реконструкції підприємств вітчизняного машинобудування; 
5) впровадження наукових досліджень, технологічних та проектних розробок комплексного характеру; 
6) сприяння скороченню витрат енергетичних і матеріальних ресурсів при виготовленні, технічному обслуговуванні та ремонті техніки і обладнання, підвищення надійності та збільшення термінів їх експлуатації; 
7) здійснення економічних та організаційних заходів, спрямованих на зростання експортного потенціалу; 
8) розвиток міжнародного співробітництва на підприємствах вітчизняного машинобудівного комплексу. 
 

Використана література:

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 09.09.2010 № 2519-VI.

2. Закону України «Про інноваційну діяльність» від 02.10.2011, № 3715-17.

3. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 08.09.2011 № 3715-VI

4. Державна програма розвитку промисловості на 2003-2011 роки. - від 28.07.2003 р. №1174.