Aналіз тенденцій нарощування експортного потенціалу Полтавського регіону в умовах євроінтеграції

 

 

 

Радченко Л.М.

аспірантка, асистент кафедри міжнародної економіки

Полтавського національного технічного університету

імені Юрія Кондратюка

 

Aналіз тенденцій нарощування експортного потенціалу Полтавського регіону в умовах євроінтеграції


Перехід економіки України на етап прискореного залучення у світові інтеграційні процеси обумовлює значну відкритість економіки її регіонів і посилення ролі останніх в економічній інтеграції. У зв’язку з членством України у СОТ, система регулювання якої містить положення щодо регіональної політики країн-членів, держава має сприяти розвитку  зовнішньої торгівлі, зокрема експортних операцій, на регіональному рівні відповідно до правил цієї організації. При цьому регіони повинні ефективно використовувати внутрішні і зовнішні фактори нарощування експортного потенціалу регіону з метою зростання рівня життя населення, комплексного зовнішньоекономічного розвитку територій.

Оцінюючи соціально-економічне становище Полтавського регіону варто відмітити, що за останніми даними Держкомстату в 2009 р. тут проживало 3,3% населення країни і було створено 3,7% ВВП, при цьому валовий регіональний продукт Полтавщини склав 22 337 грн. на людину, що на 13% вище середнього показника по країні [1]. Загалом Полтавська область за більшістю соціально-економічних показників належить до провідних регіонів України. Позиції регіону по кожній з 12 складових конкурентоспроможності (охорона здоров'я та початкова освіта; макроекономічне середовище; інституції; інфраструктура; вища освіта та професійна підготовка; ефективність ринку товарів; ефективність ринку праці; рівень розвитку фінансового ринку; технологічна готовність; розмір ринку; рівень розвитку бізнесу та інновації), згідно з результатами Звіту про конкурентоспроможність регіонів України 2011, дозволили їй посісти 9-е місце в рейтингу конкурентоспроможності регіонів України,  а саме між Одеською і Львівською областями. Її сукупний індекс конкурентоспроможності склав 3,94 бала, що на 0,07 бала перевищує середній індекс по країні. Найкращі оцінки Полтавська область отримала за складовими «рівень розвитку фінансового ринку» (4-е місце в рейтингу), «інституції» (6-е місце), «інновації» (7-е місце). З іншого боку, макроекономічне середовище, охорона здоров’я і початкова освіта і технологічна готовність – це найслабші чинники конкурентоспроможності регіону [2, с. 74 – 75].

За ступенем адаптації до процесів міжнародної інтеграції у промисловому комплексі Полтавської області можна виділити групу експортоорієнтованих галузей (видобувна, паливна, металургійна, нафтохімічна промисловість, деякі підприємства машино- та автомобілебудування). У перелічених галузях створюються оптимальні умови розвитку (позитивні темпи промислового виробництва, зростання зайнятості, більш сприятливе фінансове становище та стабільні відрахування у бюджет), які формуються при збільшенні обсягів міжрегіональної торгівлі та експортних поставок, тобто нарощуванні експортного потенціалу Полтавської області.

Враховуючи важливу для ЄС тенденцію, висловлену в гаслі «ЄС: від Союзу країн до Союзу регіонів» [2], регіональний аспект інтеграції нашої держави набуває особливого значення. За період із 1996 по 2010 рр. питома вага країн ЄС у експорті області коливалася у діапазоні від 65,77%  до 28,51%, що ілюструє графік наведений на рис. 1. Починаючи з 2003 р. питома вага країн ЄС у сукупному експорті товарів скоротилася з 66,16% до 29,00% у 2010 р., що є наслідком географічної диверсифікації експортного потенціалу Полтавської області – зростанням присутності товаровиробників на ринках країн СНД, Азії, Америки. Водночас за цей аналогічний період частка експорту послуг, які надавалися до країн ЄС, характеризується нестабільною тенденцією до зростання: найбільші обсяги послуг припадають на 2002 р., 2005 р., 2010 р. [1] і становлять 63,3% або 64,3 млн. дол., 55,2% або 14,8 млн. дол., 38,1% або 12 млн. дол. відповідно. Протягом 2002 – 2010 рр., на фоні стрімкого падіння загальних обсягів експорту  послуг на 68%, відбулася трансформація географічної структури експорту послуг на користь країн Європи, Африки та Азії, причому темп приросту за напрямком країн СНД був від’ємним і досягнув -84,8%.        

 

Рисунок 1 – Динаміка питомої ваги країн ЄС в експорті

 Полтавської області в 1996 – 2010 рр. [4]

Аналізуючи товарну структуру українського експорту до країн ЄС у 2009 – 2011 рр., яка наведена на рис. 2, спостерігаємо, що вагомі частки товарної структури українського експорту до країн ЄС займали чорні метали та вироби з них; руди, шлаки та зола; електричні машини; палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки; зернові культури; насіння і плоди олійних рослин; жири та олії тваринного або рослинного походження; деревина і вироби з деревини. При цьому простежується збереження, а й навіть посилення, сировинної спрямованості експорту на рівні країни. Мінеральні продукти у 2009 р. становили більше 28,5% загального обсягу експорту до ЄС проти 48,2% у 2011 р. Схожою тенденцією відзначився загальний експорт товарів з Полтавського регіону у 2009 р.: мінеральні продукти – 45,3%; транспортні засоби ти шляхове обладнання – 22,7%;  готові харчові продукти – 9,9%;  машини, обладнання та механізми – 7,0%; продукти рослинного походження – 4,6%; жири та олії тваринного або рослинного походження – 2% [1] . У 2011 р. також переважали поставки мінеральних продуктів (46,9%) та засобів наземного транспорту, літальних апаратів (31,5%).

 

Рисунок 2 – Товарна структура експорту України

до країн ЄС у 2009 – 2011 рр. [4]

На рівні країни у 2011 р. за обсягами експортних операцій з мінеральними продуктами ключовими партнерами були підприємства з Італії, Польщі, Румунії, Польщі, Чехії, Австрії, Угорщини, Болгарії, Словаччини; поставки електричних машин спрямовувалися переважно до Угорщини, Німеччини, Польщі; зернових культур – до Іспанії, Португалії, Нідерландів; насіння і плодів олійних рослин – до Польщі, Італії, Франції; жирів та олій тваринного або рослинного походження – до Нідерландів, Іспанії, Італії; деревини і виробів з деревини – до Польщі, Німеччини, Італії. Характерно, що на рівні регіону мінеральні продукти у 2011 р. користувались попитом на ринках Австрії, Мальти, Чехії та Словаччини, а транспортні  засоби –  в Естонії та Латвії.

Основними партнерами серед країн ЄС в експорті послуг як на рівні  області, так і на рівні країни, були Швейцарія, на яку припадало 20,9% від загального обсягу, Австрія – 6,8%, Велика Британія – 6,4%, Німеччина – 4,8%. Основу структури експорту склали послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам (36,2%), а також транспорту та зв’язку (36,1%) [1].

Отже, експортні операції з країнами ЄС у Полтавському регіоні, як і в Україні, відзначаються збільшенням обсягів, але на відміну від загальноукраїнської тенденції у 2008 – 2011 р. сальдо зовнішньої торгівлі в області було позитивним. На наш погляд, в умовах посткризового стану світової та національної економік Полтавський регіон є перспективним з позицій нарощування експортного потенціалу у напрямку країн ЄС.

Література

1. Офіційний сайт головного управління статистики у Полтавській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://poltavastat.pi.net.ua.

2. Звіт про конкурентоспроможність регіонів України 2011 / Автор. колектив Т. Бойко, І. Газізуллін, І. Гончаренко, В. Коваленко, Г. Чухай. – К.: «Коло», 2011. – 205 с.

3. Указ Президента України про Стратегію інтеграції України до ЄС від 11 червня 1998 р. №615/98 (зі змінами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/615/98.

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.