АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ЙОГО РОЗВИТКУ

 

Венжега Р.В

Науковий керівник: к.е.н, доцент Логачова О.В

Донецький національний університет

 

 

АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ЙОГО РОЗВИТКУ


Постановка проблеми та актуальність роботи.  У зв’язку з проведенням Чемпіонату Європи 2012 туризм є ведучою ланкою посилення престижу країни в очах світової спільноти. Але, нажаль, туристична галузь в Україні не має належної підтримки з боку держави та потребує ретельного вдосконалення. Досвід європейських країн зазначає, що одним з провідних важелів регулювання туристичної сфери повинна стати саме державна підтримка, − за рекомендаціями всесвітньої туристичної організації.                Тому аналіз тенденцій розвитку туристичного ринку України набуває своєї актуальності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням аналізу туристичного ринку приділялась увага такими вітчизняними вченими, як: Біржаков М.Б, Кальченко О.М, Кабушкін М.І, Колосінська М.І, Стойка В.О, Федорченко В.К, Чернова Т.В та ін.

Метою роботи є аналіз туристичного ринку України, його роль і місце в економіці України у зв’язку з проведенням Євро 2012 та пропозиції щодо покращення стимулювання туристичної галузі.

Виклад основного матеріалу. Туризм на сучасному етапі є інтегруючою ланкою таких секторів економіки, як транспорт, торгівля, будівництво, зв'язок, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання. Туристична сфера стимулює представників державних органів влади та приватних інвесторів брати участь у збереженні та покращенні природно-ресурсного потенціалу, культурного середовища, пам’яток  архітектури. Саме тому розвиток туристичної галузі важливий для економіки країни [1].

Аналіз туристичного ринку та перспектив його подальшого розвитку в Україні слід розпочати з динаміки основних показників ринку туристичних послуг (рис.1).

 

Рис.1. Основні показники ринку туристичних послуг України

[складено автором за даними 2]

Аналізуючи дані рис.1 можна побачити, що за період з 2009 по                2011 роки кількість іноземних громадян, які відвідали Україну збільшилась з                    20798 до 21415 тис. осіб.

Кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності у 2006 - 2008 р. має тенденцію до збільшення з 2206 до 3042 тис. осіб, що зумовлено значною цікавістю культурою, звичаями та традицій України, пам’ятками архітектури з боку іноземних туристів та економічною стабільністю в Україні.

Суттєве зменшення кількості іноземних громадян за 2009 - 2010 р.              до 2281 тис. осіб  зумовлене початком фінансової кризи та такими чинниками, як:  економія коштів на туристичні подорожі внаслідок зниження розміру заробітних плат; масове скорочення на підприємствах та прагнення до заощаджень; нестабільна економічна та політична ситуація.

Тенденцію змін у структурі кількості  туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності можна побачити на рис.2.

 

Рис.2. Кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами                     туристичної діяльності [складено автором за даними 2]

Системна та цілеспрямована діяльність щодо розвитку міжнародних туристичних зв’язків, євроінтеграційних процесів в Україні є ефективним механізмом створення сприятливого для розвитку туризму середовища, ефективного розвитку національної економіки та культури.

Набуття членства України в СОТ стало передумовою до здійснення реформ у галузі туризму, його посиленні в соціально-економічному житті держави: видано Указ Президента України «Про встановлення Дня туризму», який відзначається 27 вересня в рамках Всесвітнього дня туризму [4].

Якщо узагальнити інвестиційні та кредитні потреби підприємств туристично-рекреаційної сфери за 2004-2010 р., можна подати потенційним іноземним та вітчизняним інвесторам не менше 250 проектів на загальну суму 1,4 млрд.USD.

За даними  Державної служби туризму і курортів протягом 2010 року Україну відвідали 21,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що майже на             381,2 тис. осіб (2%) більше, ніж в 2009 році.

 

 

 

Таблиця 1

Інвестиційні потреби підприємств туристично-рекреаційної сфери на 2004-2010 р. [4]

Регіон, підприємство

Кількість проектів

Сума інвестицій, млн.USD

Термін окупності, років

Інвестиційні потреби

Київ

64

779,0

3-5

АР Крим

19

284,19

4-10

Волинська область

2

8,8

4-10

Закарпатська область

 

7

 

60,53

 

4-10

Івано-Франківська область

22

 

29,34

 

2-5

Львівська область

36

135,46

2-10

Одеська область

13

97,54

3-5

Рівненська область

1

0,047

3-5

Сумська область

3

3,6

2-4

Тернопільська область

 

1

 

1,0

 

5

Чернівецька область

3

2,04

5

Чернігівська область

1

1,0

5

Хмельницька область

3

15,5

5

 

Зростання обсягів в’їзного потоку протягом 2010 року відбулося за рахунок зростання числа поїздок з приватною метою на 4 % з Росії                         (на 20 % або на 1,2 млн. осіб), Угорщини (на 16 % або на 124,5 тис.осіб),  Словаччини (на 14 % або на 70,1 тис.осіб), Білорусі (на 3 % або на                      95,3 тис. осіб), Німеччини (на 7% або на 8 тис.осіб).

Поїздки організованого туризму загалом зменшилися на 17%, зокрема  в  Росії (на 34% або на 193,3 тис.осіб), Білорусі (на 23% або на 39,6 тис.осіб),            Канаді (на 18 % або на 2 тис.осіб), Польщі (на 11 % або на 19 тис.осіб), США (на 5 % або на 2,6 тис.осіб).

Поїздки з службовою метою у 2010 році зменшилися на 10 %, а саме з Росії (на 38% або на 110,6 тис.осіб), Латвії (на 10% або на 0,7 тис.осіб), Польщі (на 2% або на 110,6 тис. осіб).

Таблиця 2

Структура вїзного туристичного потоку за мотивацією [ 5]

 

Вид подорожі з метою туризму

 

 

Кількість осіб, млн.

 

% потоку

 

Відхилення

(+/-)

 

 

Службова поїздка

 

0,7

 

4%

Зменшення на 10%                         

(84,5 тис. осіб)

 

Організований туризм

 

1,2

 

6%

Зменшення на 17%                      (234,7 тис. осіб)

 

Приватний туризм

 

19,2

 

90%

Збільшення на 4%                       (700,4 тис. осіб)

 

Порівняно з 2009 роком в структурі в’їзного туристичного потоку у 2010 році частка службових поїздок залишилася на рівні 4%, організованого туризму зменшилась з 7% до 6%, приватного туризму збільшилась з 89%            до 90%.

Таблиця 3

Структура вїзного туристичного потоку за країнами походження [ 5]

 

Країни

Кількість осіб, млн.

% потоку

Відхилення

(+/-)

 

СНД

15,4

73%

Збільшення на 5%              (на 747,9 тис. осіб)

ЄС

5,3

25%

Зменшення на 7%           (393,4 тис. осіб)

Інші країни

458,1

2%

Збільшення на 6%              (26,6 тис. осіб)

Зростання в’їзного туристичного потоку з країн СНД відбулося за рахунок збільшення кількості подорожуючих країн, таких як: Азербайджан (на 14% або на 9,4 тис. осіб), Білорусь (на 2 % або на 72,6 тис. осіб), Киргизтан (на 72 % або на 7,5 тис. осіб), Узбекистан (на 9% або на 9,1 тис. осіб), Росія  (на 13 % або на 927,4 тис. осіб).

Зменшення в’їзного туристичного потоку з країн ЄС відбулося за рахунок зменшення кількості подорожуючих країн, зокрема Польщі (на 18% або 457 тис. осіб), Румунії (на 15% або на 166,8 тис. осіб), Данії (на 6% або на 0,7 тис. осіб), Румунії (на 5% або на 166,8 тис. осіб).

Таблиця 4

Рейтинг 10 країн в’їзного туризму 2010 р. [ 5]

№ п/п

Країни

Кількість осіб

Частка,%

Темп приросту 2010/2009

1.

Росія

7881321

37%

+13%

2.

Молдова

4057678

19%

-6%

3.

Білорусь

3056157

14%

+2%

4.

Польща

2085245

10%

-18%

5.

Угорщина

941240

5%

+16%

6.

Румунія

909553

4%

-15%

7.

Словаччина

609279

3%

+13%

8.

Німеччина

225356

1%

+6%

9.

США

122955

0,6%

+2%

10.

Узбекистан

104719

0,4%

+9%

Разом

19993503

94%

-

Всього за 2010 р.

21122157

100%

+2%

 

Станом на 2010 р. виїзний туристичний потік складав 17,2 млн. осіб, порівняно з 2009 р. збільшився на 12 % (1,8 млн. осіб) за рахунок приватних подорожей та службових поїздок.

Службові поїздки зросли на 3% за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до Словаччини (на 46% або на                        11 тис. осіб), Росії (на 45% або на 54,7 тис. осіб), Угорщини (на 16% або на               6,6 тис. осіб), Німеччини (на 11% або на 5,3 тис. осіб), Туреччини (на 2% або на 0,8 тис. осіб).

Тенденція до зростання спостерігається в приватних поїздках на 15% за рахунок кількості виїжджаючих українських туристів до Польщі                             (на 42% або 1,1 млн. осіб, Білорусії (на 14% або 128 тис. осіб), Угорщини             (на 11% або на 176,1 тис. осіб), Росії (на 6 % або на 278,3 тис. осіб), Німеччини (у 3 рази або на 198,7 тис. осіб), Єгипту (у 2,5 рази або на                    30 тис. осіб), Туреччини (на 72 % або на 41,3 тис. осіб), ОАЕ (у 2,5 рази або на 13,7 тис. осіб).

Організовані поїздки знизились на 10% за рахунок зменшення кількості виїжджаючих українських туристів до Білорусії (на 62% або на                          29,6 тис. осіб), Росії (на 27% або на 53,7 тис. осіб), Польщі (на 24% або на                26,6 тис. осіб), Німеччини (на 22% або на 10,7 тис. осіб) та Туреччини (на 7 % або на 23,3 тис. осіб).

Таблиця 5

Структура виїзного туристичного потоку за мотивацією [5 ]

 

Вид подорожі з метою туризму

 

 

Кількість осіб, млн.

 

% потоку

 

Відхилення

(+/-)

 

   Службова поїздка

 

0,9

 

5%

Зростання на 3% або на 28,9 тис.осіб

 

Організований туризм

 

 

1,3

 

 

7%

 

Зменшення на 10% або на 147,5 тис.осіб

 

 

Приватний туризм

 

15

 

88%

 

Зростання на 15% або на 2 млн.осіб

 

 

В структурі виїзного туристичного потоку частка службових поїздок скоротилась з 6 % 2008 р. до 5 % за 2009 р. та у в 2010 р. залишилась без змін, частка організованого туризму скоротилась з 12% у 2008 р. до 9% за 2009 р. та 7% у 2010 р., частка приватного туризму – з 82% у 2008 р. до 88% у 2010р.

Таблиця 6

Структура виїзного туристичного потоку за країнами походження [ 5]

 

Країни

Кількість осіб, млн.

% потоку

Відхилення

(+/-)

 

СНД

8,3

49

Зростання на 3% або на 269,3 тис.осіб

ЄС

7,7

45

Зростання на 22% або на 1,4 млн.осіб

Інші країни

1,1

6

Зростання на 17% або на 161,8 тис.осіб

 

Зростання виїзного туристичного потоку з країн СНД відбулося за рахунок збільшення кількості виїжджаючих туристів до Казахстану                      (на 63 % або на 1,9 тис.осіб, Туркменистану (на 42% або на 2,8 тис.осіб), Грузії (на 32% або на 7,7 тис.осіб), Білорусії (на 9% або на 98,8 тис.осіб), Росії (на 5% або на 251,9 тис.осіб).

Таблиця 7

Рейтинг 10 країн виїзного туризму 2010 р.[ 5]

№ п/п

Країни

Кількість осіб

Частка,%

Темп приросту 2010/2009

1.

Росія

5233972

30%

+5%

2.

Польща

3999602

23%

          +35%

3.

Молдова

1889724

11%

-5%

4.

Угорщина

1789308

10%

+12%

5.

Білорусь

1135094

7%

+9%

6.

Румунія

503195

3%

-8%

 

Продовження табл.7

7.

Туреччина

459061

3%

+4%

8.

Словаччина

383961

2%

+2%

9.

Німеччина

383325

2%

у 2 рази

10.

Єгипет

328623

2%

+39%

Разом

16105865

93%

-

Всього за 2010 р.

17180034

100%

+12%

 

Спостерігається тенденція до зростання виїзного туристичного потоку з країн ЄС за рахунок збільшення кількості виїжджаючих туристів до Греції (на 61% або на 24 тис. осіб), Польщі (на 35% або на 1 млн. осіб), Німеччини           (у 2 рази або на 193,3 тис. осіб), Італії (на 13% або на 13,1 тис. осіб), Угорщини (на 12% або на 186,7 тис. осіб).

Позитивна тенденція переважання в’їзного туристичного потоку над виїзним. У 2010 році позитивне сальдо становило 4 млн. осіб. Відбулося збільшення в’їзного та виїзного туристичного потоків. Негативною тенденцією можна вважати,що темпи приросту виїзного туристичного потоку в 2010 році переважали темпи зростання в’їзного.

Стратегічним завданням держави у сфері туризму є створення умов для збільшення в’їзного туристичного потоку,що в свою чергу сприятиме укріпленню позицій гривні, сприятиме розвитку суміжних галузей  економіки [1].

Підвищенню інтенсивності в’їзних потоків в Україні заважає недостатньо скоординована програма дій з просування туристичного продукту на світовий ринок, виникають проблеми з рекламою вітчизняних курортів.

У 2008 році на телеканалі CNN International Україна була проведена перша рекламно-інформаційна компанія «Україна. З красою, Ваша», на що витрачено 2,5 млн. грн. Однак це не мало відчутного ефекту для туристичної галузі. Туристично розвинуті країни витрачають значно більше коштів для формування іміджу та рекламу національного туристичного продукту.

Для формування позитивного іміджу на Євро-2012 створений рекламний ролик «Увімкни Україну», який буде транслюватися на європейських телеканалах: BBC, Euronews та Eurosport в рамках промоційної компанії до Євро-2012.

Серед позитивних моментів також можна виділити участь національних стендів України у престижних ярмарках в Лондоні, Берліні, Варшаві, Москві. Однак, дії з розвитку туристичної галузі не підвищують потоки іноземних туристів до України.

Недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури та їх невідповідність світовим стандартам також стримують розвиток туризму в Україні, що стає передумовою до загострення конкуренції з Болгарією та Туреччиною в курортній галузі.

Забезпеченню розвитку туристичної галузі може сприяти реструктуризація об’єктів туристичної інфраструктури та фінансування курортно-рекреаційної сфери з державного та місцевих бюджетів для розвитку туристичної інфраструктури регіонів та створення конкурентоспроможного національного туристичного продукту [3,с.84].

Таким чином, можна виділити основні проблеми з якими стикається туристична галузь[1]:

  • корумпованість органів влади;
  • незахищеність інвесторів;
  • несприятливий податковий клімат для розвитку малого та середнього бізнесу;
  • структура туристичної пропозиції країни не враховує дійсний потенціал території;
  • відсутність інноваційних технологій;
  • недостатньо кваліфікований персонал у галузі туризму;
  • невідповідність туристичних послуг європейським стандартам;
  • занедбаний стан пам’яток історичної культури та об’єктів інфраструктури.

Висновок. Україна має потенціал стати туристичною державою.                   Значна кількість пам’яток архітектури та зон відпочинку дозволяють використовувати його більш раціонально. Але це можливо тільки за умов співробітництва держави та приватних інвесторів.

З боку держави необхідно реформувати законодавчу базу туристичного бізнесу: вводити чіткі та більш об’єктивні статті Закону України               «Про туризм», які гарантують впевненість у безпеці іноземних туристів.                   Забезпечити випуск рекламної продукції високої якості до Євро-2012, яка зможе висвітлити туристичні можливості України: історію та культуру України, традиції українського народу, що може підняти імідж держави на міжнародному рівні.  

Для приватних інвесторів, стимулювати туристичну галузь можна завдяки вкладанню грошовий ресурсів у туристично-рекреаційні зони України.  Але, в умовах нестабільності економіки, інвестиції з боку інвесторів несуть значний ризик. Покращення інвестиційного клімату державною владою допоможе ефективніше мобілізувати зусилля з іноземними інвесторами щодо розвитку туристичної галузі. Для цього необхідна злагоджена політика держави: надання належного соціального захисту громадян, боротьба з безробіттям, зменшення залежності від внутрішніх та зовнішніх позик, забезпечення дисципліни виконання державних актів, сприяння розвитку галузей, які зможуть значно покращити економічне становище держави.

Для туристичних фірм – надавати об’єктивну інформацію про  рівень якості послуг, умови проживання та трансферу  туристів під час проведення подорожей по зазначеним маршрутам.

Для туристичних операторів – розробити сітку цікавих туристичних маршрутів міжнародного значення з урахуванням потреб та інтересів іноземних туристів до Євро-2012, представити комерційні пропозиції іноземним туристичним фірмам щодо наявного потенціалу                  туристичних ресурсів України з метою його подальшого ефективного використання, створити більш привабливі туристичні  веб-сайти для зацікавлення іноземних інвесторів. На базі наявної інфраструктури використовувати піший, гірничий та водний туризм, а також впроваджувати нові види туристичного обслуговування: медичний, науковий та релігійний туризм, спортивні подорожі  для футбольних вболівальників, подорожі по містам бойової слави, історичним та культурним пам’яткам України.  

Дотримування зазначених позицій та належне фінансування цієї сфери зможе забезпечити збільшення притоку іноземних туристів до країни та як наслідок посилення конкурентоспроможності економіки в Європі.

Список використаної літератури:

  1. Колосінська М.І. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nvbdfa/2011_2/kolosin.pdf 
  2. Туристичні потоки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 
  3. Лола Ю.Ю. Засоби стимулювання в’їзного туризму                           [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2011_33_sv4/SOURCE/19.pdf 
  4. Тенденції розвитку туризму України у 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/turizm/ukr/205.html 
  5. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні за 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:                                      http://www.palitra-buk.com.ua/show/news/id:115.html

 

Туристичні потоки, тис.чол

№п/п Показники Годы  

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

1. Кількість громадян України, які виїжджали за кордон 13422 14849 14729 14795 15488 16454 16875 17335 15499 15334 17180 19773

2. Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну 6430 9174 10517 12514 15629 17631 18936 23122 25449 20798 21203 21415

3. Кількість туристів, обслуговуваних суб'єктами туристичної діяльності  2014 2175 2265 2857 1890 1826 2206 2864 3042 2290 2281

4. Количество экскурсантов 1644 1874 1992 2691 1502 1705 1769 2393 2406 1909 1953

  в том числе:                      

5. іноземні туристи 378 416 418 591 436 326 299 372 373 282 336

6. туристи-громадяни України,які виїжджали за кордон  285 271 303 344 442 567 868 336 1282 914 1296

7. внутрішні туристи 1350 1488 1545 1922 1012 932 1039 2155 1387 1094 649

+3 (728) 155-22-20

+38(044) 599-61-37

 

  •    
  •