АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАГМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АНТОНІМІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

ПОД- СЕКЦИЯ 5 Языковедение и иностранные языки

 

Тараненко К.В.

Викладач кафедри гуманітарної підготовки

та ідентифікації культурних цінностей

Академії митної служби України

 

АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАГМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АНТОНІМІВ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


Сучасна лінгвістика характеризується поглибленим вивченням механізму функціонування мовних одиниць з урахуванням їх структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних особливостей. Значна увага вчених приділяється і семантиці та прагматиці антонімів, протиставлюваних у мовній системі.

Проблема антонімії як предмета наукового дослідження у лінгвістиці має коротку, але насичену історію. Уже у середині ХІХ століття з’явились перші словники антонімів, але тільки у 50-ті роки ХХ ст. починається широке наукове дослідження явища антонімії. У 70-80-ті роки ХХ ст. антоніми вивчались у структурно-семантичному та функціональному аспектах. Психологічне трактування антонімії (Брудний А.А., Родичева Е.І.) ґрунтувалося на методі асоціативного експерименту, що, у свою чергу, звертало увагу дослідників на семантичну структуру слів-антонімів. Сучасна лінгвістика характеризується посиленою увагою до прагматичних аспектів антонімії. Таким чином, увага дослідників до явища антонімії постійно зростає, оскільки першочерговим завданням сучасного мовознавства є опис антонімії як лінгвістичної універсалії. Метою цього дослідження є вивчення прагматичного потенціалу антонімів української мови методом асоціативного експеременту.

Для ширшого уявлення про антоніми як лінгвістичні універсалії слід звернутися до психолінгвістики, оскільки психолінгвістичні методи дослідження є найближчими до аналізу прагматичної інформації за своєю природою.

Прямого способу виділення прагматичних компонентів значення як системи диференційних ознак антонімів не існує. Тому будь-який психолінгвістичний метод дослідження спочатку включає етап пошуку значень, а вже потім виділення прагматичної інформації. Найдокладніше розробленою технікою аналізу прагматичного значення у сучасній науці є асоціативний експеримент. Цей метод допомагає дослідити суб’єктивні семантичні поля слів, які формуються і функціонують у свідомості мовця [2, c. 30]. Асоціація, на думку Р. М. Фрумкіної, – “це зв’язок між певними об’єктами чи явищами, заснований на нашому особистому, суб’єктивному досвіді. Досвід цей може збігатися з досвідом тієї культури, до якої ми належимо, але при цьому завжди залишатись особистим та індивідуальним для кожної людини. Асоціації допомагають нам сказати багато чого про ті незнані структури, у яких ми мислимо навколишній світ, побачити деякі речі “крізь призму слова” [3, с. 189].

Відомо, що здатність до протиставлення є природним нахилом людського розуму, що “в свідомості людини поняття закладені парами, причому кожне із слів такої пари завжди так чи інакше викликає уявлення про інше” [1, с. 139]. Проведений нами цілеспрямований асоціативний експеримент (до слова-стимулу досліджувані добирали антоніми) доводить цей факт, але також демонструє відмінності у розумінні та інтерпретації конкретним мовцем усіх відтінків семантичної та прагматичної інформації. До слова-стимулу грубий досліджувані вказали, крім загальномовного антоніма ніжний, також слова ввічливий, делікатний, культурний, мякий, ласкавий, чуйний, лагідний, точний, вишуканий. Усі ці слова можуть стати антонімами до слова грубий лише у межах конкретної комунікативної ситуації. Однак саме вони розкривають особливості прагматичного впливу мовця на адресата з метою досягнення відповідного ефекту. Наприклад, лексеми ввічливий, делікатний, культурний яскраво характеризують комунікативний акт, пов’заний з етикетним розумінням поведінки людини. У межах цього комунікативного акту можуть вживатися й лексеми мякий та вишуканий, проте вони не стануть антонімами до слова грубий. Вказана асоціація точний існує як антонімічна лише у мовному кліше ‘‘точний / грубий підрахунок’’. Ласкавий, чуйний, лагідний можуть скласти антонімічні пари при описі якостей характеру людини. А от лексема вишуканий стане антонімом і як якість предмета, і як характеристика особи. Тому всі зазначені досліджуваними асоціації вказують на різний прагматичний потенціал антонімічних відношень слова-стимулу грубий.

Отже, метод асоціативного експерименту дозволяє дослідити не лише індивідуальні особливості семантичного поля антонімів у свідомості мовця, а й прагматичний потенціал кожного з членів антонімічної пари, а разом з тим і суб’єктивні уподобання мовця у виборі мовної одиниці.

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли. – М.:Изд-во иностр. л-ра, 1961. – 394 с.
    1. Баскакова И. Л. Практикум по психолингвистике / Учеб. пособие для студентов педагогических вузов / И. Л. Баскакова, В. П. Глухов. – М.: АСТ: Астрель, 2009. – 187 с.
    2. Фрумкина Р. М. Психолингвистика : [учеб. для студ. высш. учеб. заведений] / Р. М. Фрумкина. ― М. : Издательский центр „Академия”, 2001. ― 320 с.