ВПЛИВ РОБОЧИХ ДОКУМЕНТІВ АУДИТОРА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

 

ПОД- СЕКЦИЯ 1. Бухгалтерский учет и аудит.  

 

Коваль Ростислав

Львівський національний університет імені Івана Франка

бакалавр

 

ВПЛИВ РОБОЧИХ ДОКУМЕНТІВ АУДИТОРА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

 

Анотація. У роботі досліджено важливість ведення аудиторських робочих документів, визначено їх сутність та призначення.

 

Постановка проблеми. У Законі України "Про аудиторську діяльність"[1] навіть не згадується про порядок складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє. Цю прогалину заповнив Національний норматив аудиту №6 "Документальне оформлення аудиторської перевірки"[2], який хоч і втратив юридичну силу, однак залишається актуальним для практичного застосування. У міжнародних аудиторських стандартах також немає положення щодо ведення аудиторських робочих документів і методика їх складання зарубіжними аудиторськими фірмами має конфіденційний характер.

Аудиторські робочі документи – це записи аудитора, здійснені ним під час планування, підготовки та проведення перевірок, узагальнення їх даних, а також документально зафіксована інформація, отримана у процесі аудиту від підприємства-клієнта, третіх осіб або усні повідомлення, задокументовані аудитором за допомогою тестування. У вищезгаданому нормативі №6 дається приблизний зміст та порядок оформлення і зберігання робочої документації аудитора. Перед аудитором стоїть завдання: робочі документи необхідно грамотно, професійно оформляти. Причому оформлення документів слід здійснювати так, щоб забезпечити зрозумілість змісту, його доступність.

Актуальність теми. Актуальність дослідження сутності цієї проблеми в умовах сьогодення полягає в тому, що правильне розуміння сутності терміну “робочі документи аудитора”, мети складання та вимог щодо їх оформлення дозволяє: адекватно спланувати процес планування та ефективно провести аудит; здійснити нагляд та перевірити якість аудиторської роботи; накопичити достатні аудиторські свідчення, які одержують в результаті аудиторської роботи, яка виконується з метою підтвердження думки аудитора.

Мета статті. Визначити сутність аудиторських робочих документів, надати ґрунтовну характеристику основних складових та з’ясувати вплив робочих документів аудитора на ефективність аудиторської перевірки.

Аналіз останніх досліджень. Значний внесок у розвиток наукової думки про аудиторські докази здійснили багато вчених, зокрема праці: Ганяйло О.М., Давидова Г.М., Дерев’янко С.І., Ільїна С.Б., Кужельного М.В., Кузика Н.П., Макеєва З.О., Олійника С.О., Янчева Л.М.

Виклад основного матеріалу. Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації: робочої та підсумкової.

До робочої документації включається інформація, яка на погляд аудитора є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку і яка має підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робоча аудиторська документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері або зафіксована на електронних носіях інформації або на відеоплівці. Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль за процесом її здійснення. У робочій документації реєструються результати аудиторських експертиз, виконаних для підтвердження прийнятих аудиторських рішень.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації. Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації [3, c.67].

Робочі документи виконують такі функції [3, c.68]:

–                   обґрунтовують твердження в аудиторському висновку та свідчать про відповідність зроблених процедур аудиту затвердженим нормативам;

–                   полегшують процес управління та контролю за якістю проведення аудиту;

–                   сприяють виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки;

–                   допомагають у роботі аудитора.

Робочі документи покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці [4, c.127]:

–                   методики проведеного аудиту;

–                   проведених під час перевірки тестів;

–                   зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень і рекомендацій.

Визначаючи майбутній зміст документації, аудитору доцільно взяти за орієнтир ту обставину, що робочими документами користуватиметься, наприклад, інший аудитор із незначним досвідом аудиторської діяльності. Переглянувши цю робочу документацію, інший аудитор мав би зрозуміти сутність проведеної перевірки і зміст прийнятих рішень щодо її результатів без визначення окремих деталей процедур перевірки. Окремі деталі процедур перевірки інший аудитор може зрозуміти тільки тоді, коли він обговорить їх з аудитором, котрий підготував робочу документацію.

Конкретні форми робочих документів аудитори (аудиторські фірми) визначають з урахуванням специфіки окремих питань аудиту. Оскільки використання стандартних форм робочих документів (наприклад, стандартних бланків) позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, то необхідно впроваджувати в аудиторських фірмах єдину форму ведення робочої документації.

Доцільно використовувати матеріали робочих документів, підготовлені клієнтом, що прискорює процес оформлення робочих документів. Ці матеріали мають відповідати дійсному стану справ. Бажано до початку перевірки звернутися до клієнта з проханням підготувати необхідні матеріали для використання їх як аудиторську документацію.

З огляду на це, робочі документи слід поділити на [4, c.130]:

–                   постійні: клієнта постійно перевірятиме аудитор, робочі документи мають містити інформацію, що стосується, насамперед, перевірки окремих питань, що виникають із року в рік (копії статутних та реєстраційних документів);

–                   поточні, тобто такі, які містять інформацію, що стосується, насамперед, аудиторської перевірки поточних періодів фінансово-господарської діяльності клієнта (каса, банк, реалізація та ін.).

При оформленні робочої документації слід дотримуватися таких вимог [5, c.257]:

–                   на першій сторінці кожного робочого документа вказуються назва аудиторської фірми, назва підприємства, період перевірки та дата перевірки документації клієнта;

–                   кожному робочому документу дається назва, наприклад: "Аудит основних засобів", "Аудит порядку і проведення інвентаризації";

–                   для прискорення пошуку необхідної робочої документації кожному документові присвоюється код (шифр);

–                   на кожному документі проставляється прізвище аудитора, який фактично підготував його.

Робочі документи включають [5, c.258]:

–                   інформацію про юридичну та інформаційну структуру підприємства;

–                   необхідні витяги або копії юридичних документів, угод і протоколів;

–                   інформацію про галузь діяльності підприємства та нормативну документацію, яка регулює діяльність підприємства;

–                   документацію про вивчення та оцінку систем обліку та внутрішнього контролю підприємства;

–                   документацію про порядок планування аудиту;

–                   аналіз важливих показників та тенденцій;

–                   документацію, яка відображає час проведення аудиторських операцій та отриманий результат за кожною з них;

–                   список фахівців, які виконували аудиторські процедури, та час їхньої роботи;

–                   висновки сторонніх аудиторів або експертів, яких залучали до перевірки окремих питань діяльності підприємства;

–                   листування з клієнтом з окремих питань або нотатки про проведені бесіди та обговорення;

–                   копії листів, надісланих (чи отриманих) до третіх осіб, які мають відношення до перевірки;

–                   копії фінансових звітів клієнта;

–                   опис змісту відповідей аудитора на запитання клієнта;

–                   висновки, зроблені аудитором щодо різних аспектів перевірки.

Необхідно забезпечити достатній рівень розкриття та деталізації процедур аудиту в робочих документах із тим, щоб [6, c.201]:

–                   забезпечити можливість контролю будь-яким аудитором процесу проведення аудиторської перевірки поточного року;

–                   підтверджувати відповідність проведеної перевірки прийнятим аудиторським нормативам;

–                   забезпечувати ефективну допомогу будь-яким аудиторам у плануванні та проведенні наступних перевірок підприємства;

–                   служити аудитору довідковим матеріалом, щоб у разі необхідності він міг надати будь-кому пояснення щодо змісту проведеної перевірки.

Після завершення аудиту робочі документи залишаються в аудитора. Вони є його власністю. Аудитор повинен складати довідки на підставі витягів із своїх робочих документів. Проте право власності аудитора обмежене етичними нормами та умовами конфіденційності. Робочі документи не можуть розглядатись як частина фінансової документації клієнта. По закінченні аудиторської перевірки робоча документація підлягає здачі для її зберігання в архів аудиторської організації. Порядок зберігання підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою з урахуванням забезпечення вимог збереження та конфіденційності, а термін її зберігання визначається, виходячи із практики аудиторської діяльності та юридичних вимог. По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок. В аудиторському звіті відображаються результати виявлених порушень, помилок, відхилень; оцінка стану бухгалтерського обліку; достовірність фінансової звітності та законності господарських операцій. Інформація звіту повинна бути надійною, чіткою, реальною та достовірною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, його зміст не підлягає оприлюдненню. Мінімальний термін зберігання документації повинен бути не менше ніж три роки з моменту надання аудиторського висновку клієнтові.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, склад, кількість і зміст робочих документів аудитора визначають, зважуючи на: стан бухгалтерського обліку і звітність клієнта; надійність системи внутрішнього контролю; вид аудиторських послуг; характер та складність господарської діяльності суб'єкта аудиторської перевірки; необхідний рівень керівництва і контроль за роботою персоналу аудиторської фірми при виконанні окремих процедур контролю. Робочі документи аудитора класифікують за такими ознаками: стадіями аудиторської перевірки; терміном використання; способом і джерелами отримання; характером інформації; призначенням; змістом; ступенем стандартизації; технікою складання; формою подання; часом зберігання. Науково обґрунтована класифікація аудиторських документів дає аудитору змогу глибше зрозуміти їх зміст і форму, тривалість використання, термін зберігання та інші чинники, що безпосередньо впливають на ефективність аудиторської перевірки.

 

Література:

  1. Закон України "Про аудиторську діяльність dв Україні" від 22 квітня 1993 року N 3126-XII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3125-12
  2. Національні нормативи аудиту. Національний норматив аудиту №6 "Документальне оформлення аудиторської перевірки". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mv-audit.com.ua/ua/articles/partners/103.htm
  3. Аудит: підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. Затверджено МОН / За ред. Г.М.Давидова, М.В.Кужельного. – К., 2009. – 495с.
  4. Аудит: навч. посіб. для студентів, викладачів ВНЗ. Рекомендовано МОН / Янчева Л.М., Макеєва З.О. – К., 2009. – 335с.
  5. Ільїна С.Б. “Основи аудиту”. Навчально-практичний посібник. – К.: Кондор, 2009 р. – 378с.
  6. Дерев’янко С.І., Олійник С.О., Кузик Н.П., Ганяйло О.М. Основи аудиту. / Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 328с.