РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ СТУДЕНТІВ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

ПОД- СЕКЦИЯ 6. Теория, практика и методы обучения.

 

Коломієць С.С.,

кандидат педагогічних наук, доцент

Гулецька Я.Г.,

кандидат педагогічних наук, в.о. доцента

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

 

РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ СТУДЕНТІВ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

В епоху стрімкого розширення міжнародних ділових і культурних зв’язків у різних галузях науки і техніки, розвитку інформаційних технологій, постійно змінюються вимоги до підготовки висококваліфікованого конкурентоздатного фахівця, який повинен уміти поєднувати високоякісну фахову підготовку з умінням самостійно, творчо мислити.

Створення в Україні Європейського простору вищої освіти вимагає швидкого реагування на виклики, які стоять перед вищою школою в аспекті завдань Болонського процесу, до яких, зокрема, можна віднести:

- переорієнтування процесу навчання, спрямованого на накопичення знань на процес розширення свідомості індивідуума, на розвиток його ментальної гнучкості;

- заохочення до вдосконалення вмінь самостійної роботи, створення потягу до самостійного пошуку інформації, самостійних досліджень;

- використання новітніх технологій; розвиток аналітичних і синтетичних вмінь обробки інформації і її використання для вирішення комунікативних і професійних завдань;

- формування власного когнітивного стилю у самостійному пошуку інформації (первинних текстів) та створенні власних (вторинних) текстів;

- розвитку творчої активності студентів [6].

 Ціль даної статтівисвітлити педагогічні умови розвитку творчої педагогічної активності студентів із залученням інтерактивних технологій.

 Виклики, що стоять перед вітчизняною освітою, вимагають нових стратегічних підходів до всього процесу навчання і розвитку нової генерації фахівців здатних інтегруватися в сучасний світ, що стає можливим із активним залученням інтерактивних технологій у навчальний процес в умовах університету. Відтак, методи навчання мають бути спрямовані на розуміння і сприйняття істинних цінностей, на розвиток інтегрованого мислення, на перехід від традиційних методів (chalk and talk methods) до інноваційних, які орієнтовані на налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях.

Це знаходить своє відображення в комунікативно спрямованих стратегіях і підходах, які є основою застосування інтерактивних методів, що враховують когнітивні аспекти, в які входять процеси сприймання, мислення, пізнання. Одним з дієвих інтерактивних методів є рольова гра.

Розрізняють поняття «рольова» й «ділова» гра, при цьому ділову гру розуміють як різновид рольової, в основі якої лежить певний діловий предмет спілкування.

Вважаємо за доцільне в навчальних умовах радше застосовувати термін «рольова професійно-орієнтована гра» (РПОГ), під якою ми розуміємо діяльність по оволодінню професійно-орієнтованим спілкуванням, в якій поєднується ігровий, учбовий і професійний компоненти й програються характерні для типових ситуацій спілкування соціальні й міжособистісні ролі [5].

Рольова гра є засобом активного навчання - в ній відображуються соціальні відношення, що діють в реальному спілкуванні. До переваг рольової гри слід віднести:

- формування соціально значущої рольової поведінки;

  - зміна асиметричних рольових взаємин (викладач - студент) на симетричні (партнери по спілкуванню);

- студенти отримують досвід творчої діяльності;

- можливість демонстрації фахових вмінь в професійно значущих ситуаціях;

- до контролю навчальної діяльності залучаються самі студенти (при аналізі рольової гри студенти аргументовано оцінюють результати власної діяльності).

Крім того, суттєвою перевагою РПОГ є моделювання ситуацій по створенню вторинних текстів, адже саме створення вторинних текстів слід розглядати як найважливішу умову розвитку інтелекту і формування власного когнітивного стилю (тобто сукупності стійких формально-динамічних властивостей людини, які визначають індивідуальні особливості розв’язання пізнавальних завдань) студентів, у чому й полягає розвиваюча мета навчання.

 Важливість моделювання таких ситуацій викликана формуванням інформаційного суспільства, в житті якого інформація стає однією з визначальних цінностей, відбувається створення нового інформаційного режиму, сутність якого полягає у якісно іншому рівні інтелектуалізації інформаційного простору, необхідному для сталого розвитку суспільства, підвищення міри його керованості. Як зазначають сучасні дослідження висунення інформації в ряд ключових світоглядних понять стало ознакою сучасного філософського і загальнонаукового осмислення взаємозв’язку ідеального і матеріального та процесу їх пізнання [8]. Відтак, нагальною є потреба вдосконалення вмінь самостійного пошуку інформації, її обробки і використання для вирішення комунікативних і професійних завдань, інакше кажучи вмінь самостійної, близької до дослідницької, діяльності того, хто навчається.

Поняття когнітивного стилю є дотичним до поняття «культура професійного мислення педагога», під яким розуміють інтегроване утворення, що характеризує індивідуальні особливості його мислення та є показником сформованості професійної культури педагога, його здатності пізнавати і перетворювати явища педагогічної  дійсності [4]. Формування власного когнітивного стилю, культури професійного мислення педагога неможливе без розвитку творчої активності студента. Для більш чіткого розуміння сутності вищезазначеного завдання слід звернутись до дефініцій таких понять як «діяльність», «активність», «творчість».

О. Єфімова під педагогічною активністю розуміє певний стан діяльності педагога, що виражає його здатність і певну готовність до продуктивного використання своїх творчих сутнісних потенцій і перетворення навчально-виховного процесу,  при цьому творча активність – вища форма активності, що виявляється в творчому ставленні до навчального процесу, нестандартності мислення, інноваційності в підходах до вирішення психолого-педагогічних завдань [2].

Готовність до діяльності науковці визначають як відповідність характеристик особистості вимогам певної діяльності і оптимальним моделям функціонування людини в цій діяльності. Ця готовність забезпечує цілеспрямовану активність особистості у творчій реалізації планів і програм діяльності [7]. Навчальна діяльність (розрізняють навчально-дослідницьку діяльність та науково-дослідну роботу) студентів в курсі «Педагогіка та психологія вищої школи» організується згідно завдань Болонського процесу і вимог до ВНЗ науково-дослідницького типу як комбіноване навчання, в якому органічно поєднані аудиторна і позааудиторна самостійна робота студентів.

Специфікою підготовка майбутніх фахівців є орієнтація на результативність самостійної роботи, систематизацію й усвідомлення матеріалу. Набуті вміння і навички самостійної роботи мають використовуватися студентами для вирішення спеціальних професійно спрямованих завдань. Самостійна робота поєднує відтворювальні й творчі процеси в діяльності студента. Залежно від цього, розрізняють три рівні самостійної діяльності студентів: репродуктивний (тренувальний), реконструктивний, творчий (пошуковий).

Як аудиторна так і позааудиторна самостійна робота інкорпоровані в курсі «Педагогіка та психологія вищої школи» в РПОГ «Конференція», головною метою якої є розвиток творчої діяльності студентів.

Науковці трактують творчість як «діяльність людини у перетворенні дійсності, яка завершується створенням нового оригінального продукту; процес конструктивних перетворень інформації і створення інноваційних результатів, суб’єктивно і об’єктивно значущих» [8]. Серед видів творчості розрізняють наукову, технічну, художню, педагогічну.

Важливим є трактування творчості як процеcy, який може привести до створення продукту, тобто ключовим поняттям є саме «процес»,  який також може бути творчим, включаючи і творче спілкування під час наукового пошуку.

Слід зазначити, що деякі науковці пропонують для розгляду такий критерій якості освіти як ступінь адекватності освіти природним здібностям кожної людини, особистісно орієнтований характер освіти. Якщо екстраполювати це положення на процес організації, планування і контролю за творчою діяльністю студента, то, перш за все треба розглянути рівні креативної діяльності. Розрізняють компілятивний, проективний та інсайтно-креативний рівні творчості. Компілятивний рівень пов’язаний із збором, класифікацією, рубрикацією вже відомих, розрізнених знань та фактів.  На проективному рівні створюються узагальнені нові судження, а інсайтно-креативний рівень пов’язаний з озарінням. Звісно, рівень наукової діяльності кожного студента залежить, перш за все, від його природних здібностей, але не останню роль при цьому відіграють методи керування цією діяльністю [3].

 В РПОГ « Конференція» передбачено проективний рівень креативної діяльності. Розглянемо структуру рольової професійно-орієнтованої гри, що була запропонована студентам в рамках вивчення дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи» на 5 курсі, з точки зору моделювання суб’єктів, об’єктів й потреб спілкування. Цілі гри співвідносяться з потребами спілкування, сукупність соціальних ролей - з суб’єктами спілкування, комунікативні та дидактичні умови реалізації гри  - з об’єктами спілкування, а саме з його предметним змістом.

Як відомо, існують наступні етапи рольової гри:

-         визначення ситуації, 

-         рольова підготовка,

-         проведення рольової гри,

-         аналіз рольової гри.

На етапі визначення ситуації було обрано форму РПОГ – «міжнародну науково-практичну конференцію «Розвиток вищої освіти України в аспекті Болонського процесу», окреслено умови, цілі та завдання її проведення. Учасниками й організаторами «Конференції» виступили самі студенти: вони активно включились в організацію ігрового процесу, розподілили ролі членів оргкомітету, керівників секцій, редакційної колегії, ведучих конференції, учасників і доповідачів конференції.

Програма конференції включала пленарне засідання «Болонський процес та перспективи розвитку вищої освіти в Україні, Європі та світі» та роботу в наступних чотирьох секціях: «Студент як суб’єкт навчальної діяльності в аспекті психолого-педагогічних засад гуманізації освіти», «Професіоналізм педагога у сучасному освітньому середовищі, вітчизняний та зарубіжний досвід», «Інновації в освіті. Новітні технології та засоби навчання», «Психологічні, педагогічні та методичні засади навчальної діяльності у вищій школі».

Реалізація ідеї РПОГ «Конференція» засновувалась на мобілізації творчих здібностей та особистісного потенціалу студентів. На організаційному етапі варто дотримуватись принципів навчально-виховного процесу, що сприяють формуванню творчих здібностей: принципу розвитку, який припускає врахування вікових та індивідуальних особливостей студентів, принципу самодіяльності, що має на меті діяльний підхід, принципу самоорганізації.

 Специфікою наступного етапу - рольової підготовки - виступила орієнтація на результативність самостійної, близької до дослідницької, роботи студентів, систематизацію й усвідомлення матеріалу лекційного курсу в процесі пошуку необхідної інформації (первинних текстів) та підготовки на її основі доповідей для виступу на «Конференції» (вторинних текстів). Було встановлено тісний зв’язок між лекційними, практичними заняттями та активною самостійною роботою студентів, що сприяв формуванню навичок та вмінь, необхідних для участі у грі та вирішення спеціальних професійно спрямованих завдань.

Завдяки самостійному конструюванню змісту повідомлень, визначенню тем спілкування та матеріалу для активного засвоєння було досягнуто високої інтелектуально-емоційної змістовності навчально-виховної діяльності. На відміну від традиційних форм організації навчального процесу, РПОГ надала тим, хто навчається, справжню насолоду пізнання, різноманітність та проблемність, виступила цінним способом реального використання знань, вмінь та навичок, набутих в аудиторії.

Змодельована ситуація уможливила формування у студентів навичок автономної роботи; сприяла розвитку інтелектуальних здібностей, до числа яких належать логічне та прогностичне мислення, здатність до аналітичних, синтетичних та оцінних мисленнєвих операцій; підтримала мотивацію до навчання на оптимальному рівні; забезпечила розвиток умінь особистісної і предметної саморегуляції.

Третій етап - проведення рольової гри – передбачав безпосередньо роботу «Конференції» і допоміг студентам увійти у різні професійні ролі, спрямовані на формування в них культури поведінки та презентації, тактовності, дисциплінованості; на розвиток і корекцію пізнавальних, комунікативних, ораторських здібностей, особистісних рис та якостей.

Оприлюднення студентами результатів своєї навчально-дослідницької діяльності стало цінним досвідом, що стимулював до ретельної підготовки виступу, сприяв формуванню ораторських здібностей, опануванню техніки та логіки мовлення, надав студентам можливість оцінити свою роботу на тлі інших та зробити відповідні висновки.

Активне залучення мультимедійних засобів (проекторів) під час презентації доповідей на конференції сприяло створенню творчої атмосфери, розвитку у студентів навичок та культури презентації. Використання проекторів розширило можливості подання матеріалу, а включення всіх видів аналізаторів до процесу сприймання запропонованої інформації сприяло свідомому її засвоєнню всіма учасниками конференції.

Під час секційних засідань учасники шляхом обговорень та дискусій намагалися знайти вирішення багатьох освітніх проблем. Цікавим виявився досвід перенесення положень Болонського процесу на практичний досвід нашого Університету, були зазначені позитивні зрушення в мобільності студентів, а також можливості застосування передових педагогічних технологій в навчальному процесі. Справжнього міжкультурного виміру надала конференції зацікавленість студентів розвитком систем освіти інших країн, представлення інформації (в тому числі й іноземною мовою) про навчальний процес та досвід педагогів в тих країнах, мову яких вони вивчають.

Відстоюючи різні точки зору, студенти вчились чітко та ґрунтовно висловлювати думки (в якості керівника секції, доповідача, учасника дискусії, тощо), збагачуючи свої знання з педагогіки та психології вищої школи, набуваючи розуміння світової та европейської освітньої політики.

На заключному етапі - аналіз рольової гри - доповідачі за результатами роботи секцій підсумовували результати засідання круглого столу, робили висновки, зауваження та пропозиції. Таке вирішення нестандартних науково-навчальних завдань сприяло активному творчому процесу, реалізації ідей проблемного навчання. Під час підготовки, проведення та підбиття підсумків «Конференції» учасники дійсно відчули, що саме студент знаходиться в центрі навчального процесу, згідно основних засад Європейського освітнього простору. При аналізі рольової гри студентам було запропоновано аргументовано оцінити результати власної діяльності.

За результатами роботи конференції було проаналізовано та визначено найкращі доповіді студентів, що показали високорозвинені ораторські, культурні та комунікативні навички; студентами було створено банк кращих презентацій; заплановано створення веб-сторінки для подальшого обговорення актуальних проблем педагогіки та психології вищої школи.

Обов’язковим елементом рольової гри «конференція» ми вважаємо підготовку письмової доповіді, тез доповіді для публікації у збірнику тез конференції, що спонукало студентів до самостійної науково-дослідної діяльності, активізувало можливості особистості фахівця.

Таким чином, використання РПОГ в курсі «Педагогіка та психологія вищої школи» має сприяти:

-       розвитку творчої педагогічної активності студентів,

-       мобілізації творчих здібностей та особистісного потенціалу студентів,

-       поглибленню та розширенню знань студентів,

-       розвитку пізнавальних здібностей, формуванню інтересу до пізнавальної діяльності,

-       розвитку комунікативних, ораторських здібностей, навичок та культури презентації (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій),

-       самореалізації та розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців,

-       активізації науково-дослідної та самостійної діяльності,

-       формуванню вмінь та навичок професійної діяльності,

-       набуттю проблемно-професійного й соціального досвіду.

Отже, загальною метою РПОГ «Конференція» в курсі «Педагогіка та психологія вищої школи» є розвиток у студентів творчої педагогічної активності. Активне залучення всіх учасників навчального процесу сприятиме поглибленому засвоєнню навчальної дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи», виявленню індивідуальності, формуванню власної думки щодо цієї дисципліни, самореалізації та розвитку творчих сил особистості  студента, а також буде створювати всі умови для наступного саморозвитку.

Література

1. Еникеев Е.И. Энциклопедия. Общая и социальная психология / Е.И. Еникиев. – М: Издат. группа НОРМА–ИНФРА, 2002. – 436 с.

2.  Ефимова Е.А. Формирование творческой самореализации будущего педагога: монография / Е.А. Ефимова.- Ишим: изд-во ИГПИ, 2008.- 92с.

3. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2009. - С. 20-29.

4. Коломієць С.С. Навчання спеціалістів професійно орієнтованого спілкування з зарубіжними партнерами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «теорія та методика навчання (германські мови)» / С.С. Коломієць. – Київ, 1994. – С.8.

5 Левченко Т.І.  Європейська освіта: конвергенція та дивергенція / Т.І. Левченко. - Вінниця: Нова книга, 2007. – 656 с.

6.Михайлов О.В. Готовность к деятельности как акмеологический феномен: содержание и пути развития: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. психол. наук :  спец. 19.00.13. «психология развития, акмеология» / Михайлов Олег Владимирович. – М., 2007. – 23с.

7. Сляднева Н.А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы. Аналітика, перспективи, прогнозування / Н.А. Сляднева. - К.: Науково-видавничий центр ”Наша культура і наука”, 2003. - С. 553-571.

8. Творчество: теория, диагностика, технология: cловарь-справочник / [под ред. Т.А. Барышевой]. – СПб: Книжный дом, 2008, - С.126-127.