ОСНОВНІ ЖАНРИ ТРЕВЕЛ-ЖУРНАЛІСТИКИ

 

Василенкова К. В.

студентка Національного технічного університету України «КПІ»

 

ОСНОВНІ ЖАНРИ ТРЕВЕЛ-ЖУРНАЛІСТИКИ


Розвиток транспорту і зв’язку значно спростив життя людей. Тепер, щоб подолати відстань між двома континентами, достатньо замовити по інтернету квиток на авіарейс і здійснити переліт впродовж декількох годин. Сьогодні багато людей можуть собі дозволити відпочинок закордоном, а тому потреба в інформації про визначні місця та культурні особливості різних країн зростає.

Задовольняти цю потребу покликана так звана тревел-журналістика (від англ. travel journalism). Основним завданням цього медіа-напряму є надання інформації про подорожі з урахуванням географічного, історичного, культурного та туристичного контексту [5].

Матеріали, які відносяться до цього напряму, різняться за формою, змістом, способом подачі та інформативністю, тому виділяють декілька основних жанрів тревел-журналістики.

Деякі питання тревел-журналістики розглянуто у роботах таких науковців як Белькова С. В., Ковальова Т. В., Соловйов В. І., Рябініна Н. З., Тертичний А. А та ін., проте загалом тема досліджена недостатньо.

Одним із найпоширеніших жанрів цього напряму є подорожній нарис – художньо-публіцистичний жанр журналістики, що являє собою опис важливих та цікавих подій, зустрічей з різними людьми, з якими автор спілкується у ході своєї творчої подорожі [5].

Подорожній нарис один із найдавніших різновидів цього жанру, його джерела сягають давньоруських ходінь. Окремі елементи нарисового жанру з’являються у середньовіччі, а як самостійний жанр нарис складається у ХVІІІ ст. [2, с. 86].

Подорожній нарис стоїть на межі художньої  літератури  та  публіцистики,  цим  самим  зумовлюючи  можливості  його різної інтерпретації у кожній з цих галузей. На відміну від письменника, який, спостерігаючи за життям, відтворює його на основі  широкого узагальнення своїх особистих спостережень,  перед  автором  журналістського  нарису стоїть дещо інше завдання – описати  життя в його безпосередності. У зв’язку з цим  він змушений оперувати фактами, які є наочними прикладами. Саме  в  подорожньому нарисі важливу роль відіграють подробиці, пейзажні й портретні  характеристики. Без них не вимальовується  ані  образ людини,  ані  обстановка,  ані картини дійсності [1, с. 38].

Подорожні нотатки, на відміну від нарису, характеризуються відсутністю детальних описів, глибокого аналізу, особистісного характеру викладу. Дотримання однієї теми тут не є обов’язковим. У подорожніх нотатках автор викладає свої спостереження у тому порядку, в якому він їх накопичував. Журналіст відбирає найбільш значущі та яскраві факти, звертаючи особливу увагу на ті, які свідчать про найбільш характерне та важливе саме для того регіону, якому присвячена стаття. Фактичний матеріал повинен бути достатньо репрезентативним, не формуватися з випадкових фактів і вражень [3, с. 196].

Репортаж передбачає детальну фіксацію у тексті авторських спостережень і висновків. Для репортера важливим є не тільки описати якусь подію, але і викликати співчуття читачів. У репортажі, на відміну від нарису, наочність виконує суто інформативну функцію, функцію повідомлення про конкретну подію. Наочні деталі в аналітичних жанрах використовуються для «прикрашання» серйозних, а тому складних для сприйняття певними категоріями читачів роздумів автора [4, с. 31].

Рекомендація – аналітичний матеріал, основним змістом якого є програмна інформація [5]. Майже те саме, що і порада, проте окрім відповідей на запитання «що?» і «як?», рекомендація дає відповіді на запитання «чому?» і «чому саме так, а не якось інакше?».

Серед друкованих видань, присвячених тревел-журналістиці, традиційно виділяють декілька типів:

-         масові видання («GEO», «National Geographic», «Карпати. Туризм, Відпочинок»);

-         спеціалізовані («Спиннинг Travel» — для рибалок-спінінгістів, що поєднують хобі з мандрівками, журнал про екстремальний спорт і подорожі «ЭКС»);

-         галузеві спеціалізовані (для працівників туристичної сфери і клієнтів турфірм);

-         бортову пресу («Меридіан» – журнал авіакомпанії «АероСвіт») [5].

Крім журналів, що безпосередньо спеціалізуються на темі подорожей, є видання, що присвячують їй частину своїх матеріалів. В Україні майже немає преси, яка висвітлює тільки тему подорожування, тому найчастіше матеріали про мандри друкуються у суспільно-політичних (журнал «Кореспондент», «Український тиждень») і розважальних ЗМІ.

Отже, основними жанрами тревел-журналістики є подорожній нарис, подорожні нотатки, репортаж і рекомендація. Найчастіше цими жанрами послуговуються автори текстів для масових, спеціалізованих, галузевих спеціалізованих видань, а також бортової преси.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Белькова С. В. Тенденції розвитку жанру подорожнього нарису   в регіональній пресі (на прикладі друкованих ЗМІ м. Запоріжжя) / С. В. Белькова  // Держава та регіони: наук.-виробн. журн. – Запоріжжя, 2011. – С. 37 – 40.
  2. Ковальова Т. В. Подорожній нарис: із історії жанру / Т. В. Ковальова // Журналістська освіта на Сумщині: набутки й проблеми: збірн. наук. праць. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – С. 85 – 88.
  3. Соловьев В. И., Рябинина Н. З. Редакторская підготовка периодических изданий: учебн. пособие. – М.: изд-во МГАП «Мир книги», 1993.
  4. Тертычный А. А. Жанры периодической печати / А. А. Тертычный : учебн. пособие. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 312 с.
  5. Трэвел-журналистика [Електронний ресурс]: http://ru.wikipedia.org/wiki/Трэвел-журналистика